Court ruling № 81354499, 18.04.2019, Kharkiv District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 630/550/18

Провадження № 1-кп/635/651/2019

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року смт Покотилівка

Колегія суддів Харківського районного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

суддів – Бобко Т.В., Назаренка О.В.,

секретар судового засідання – Токарук Л.П.,

за участю прокурора – Болотнікова В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні 18.04.2019 прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування необхідності продовження строків тримання під вартою посилався на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 України, тяжкість злочинів і суворість покарання, передбаченого за його вчинення, той факт, що обвинувачений не працевлаштований, не має міцних соціальних зв’язків, будучи уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1, може виїхати на тимчасово непідконтрольну Україні територію та переховуватись від правоохоронних і судових органів. Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, приходить до висновку про доцільність об`єднання вказаних кримінальних проваджень.

Обвинувачений при вирішенні цього питання полягався на розсуд суду

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала у зв’язку з його необгрунтованістю, пояснивши, що прокурором не доведено жодних ризиків, які є підставою для тримання під вартою, вважала за можливе обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01.06.2018 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 липня 2018 року. Вказаний запобіжний захід продовжений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25.07.2018 до 30 серпня 2018 року, ухвалою слідчого судді від 28.08.2018 до 30 вересня 2018 року, ухвалою суду від 27.09.2018 до 25 листопада 2018 року, ухвалою суду від 22 листопада 2018 року до 20 січня 2019 року, ухвалою суду від 16 січня 2019 року до 16 березня 2019 року, ухвалою суду від 12.03.2019 до 10 травня 2019 року.

Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 10 травня 2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 3 ст. 187 КК України, найтяжчого злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, підзру у вчиненні декількох злочинів, у тому числі за ч.3 ст.187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, суспільну небезпеку злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, та приходить до висновку про продовження існування ризику можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений, маючи на меті уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, не маючи реєстрації у м. Харкові та Харківській області, може переховуватись від суду, будучи неодноразово судимим за корисливі злочини, може продовжити свою злочинну діяльність.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує тримання особи під вартою.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи, що розгляд судового провадження не завершений, колегія суддів вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331, 334 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 16 червня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 23 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Д.М. Савченко

Судді Т.В. Бобко

ОСОБА_3