Court ruling № 81276308, 15.04.2019, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2019 року м. Київ № 320/1807/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з розрахункових банківських рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) податковий борг перед бюджетом в сумі 31 820 (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 88 коп.

Пунктами 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до положень частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, керівник юридичної особи має право на звернення до суду від її імені лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують його повноваження.

Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Судом встановлено, що позовна заява від імені Головного управління ДФС у Київській області підписана представником – ОСОБА_2., який на підтвердження свої повноважень надав до суду довіреність б/н від 09.02.2019 за підписом начальника ОСОБА_3.

Однак до матеріалів справи не додано жодних документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (повноважень) ОСОБА_3 діяти як начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, станом на час видачі довіреності.

Згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Слід зазначити, що у абз. 27 пункту Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі – Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) – це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано ксерокопію фіскального чеку від 04.04.2019 р. Оскільки законодавець вимагає у якості доказу відправлення копії позовної заяви з додатками надання рекомендованого листа з повідомленням про вручення, доказуванню підлягає не факт відправлення певних документів відповідачу, а факт їх вручення. Фіскальний чек не дає можливості встановити вміст поштового відправлення та не містить повної адреси одержувача. Тому, ксерокопія фіскального чеку не є належним доказом у розумінні положень ч. 2 ст. 161 КАСУ.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- документ на підтвердження повноважень ОСОБА_3 діяти як начальник Головного управління ДФС у Київській області;

- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками з урахуванням вимог викладених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.