Court ruling № 81218922, 17.04.2019, Kyivskyi District Court of Odesa City

Справа № 520/5404/19

Провадження № 1-кс/520/4525/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., при секретарі с/з Голобородовій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Цінського А.С., яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Бічевським В.В., про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містить охоронювану законом таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні слідчого відділу Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019160480000989від 15.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською місцевою прокуратурою № 1.

Так, 15.03.2019 до Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 під приводом укладання договору позики від 06.05.2015 шахрайським шляхом заволодів належною йому квартирою АДРЕСА_1 , чим завдав ОСОБА_1 майнової шкоди в особливо великому розмірі.

За вказаним фактом слідчим СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області відповідно до вимог ч.ч. 1,4 ст. 214 КПК України були внесені відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160480000989від 15.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу «Вимпел -11» від 23.10.2006 року за № 40, Виконавчим комітетом ОМР 01.12.2006.

Так в ході досудового розслідування був допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1 зі свідчень якого вбачається, що у 2014 році у останнього трапився інсульт, у зв`язку з чим йому потрібна була значна сума грошових коштів на лікування, яких на той момент у нього не було.

У подальшому, з метою вирішення наявних у ОСОБА_1 фінансових проблем, він звернувся до ОСОБА_2 , а тому 06.05.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3 ., зареєстрований в реєстрі за № 809, бланк серія та номер: НАН 214440, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 , прийняв у власність 250 000 гривень, що на момент підписання зазначеного договору становило 10 000 доларів США.

Разом з цим, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала усна домовленість, щодо виконання умов зазначеного Договору позики, а саме ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняв 8 000 доларів США, та зобов`язався повертати їх частинами, шляхом виплати щомісячних платежів, на протязі 3-х років.

Разом з цим, на забезпечення виконання вимог вищезазначеного Договору позики, 06.05.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 810, бланк серія та номер: НАН 214447, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку ОСОБА_2 належну йому квартиру, а саме кв АДРЕСА_1 , яка належала мені на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу «Вимпел -11» від 23.10.2006 року за № 40, Виконавчим комітетом ОМР 01.12.2006.

Відповідно до Акту прийому - передачі документів від 06.05.2015 ОСОБА_1 передав, а приватний нотаріус ОМНО Буракова Олександра Ігорівна прийняла від нього такі документи, а саме: свідоцтво про право власності від 01.12.2006 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2006 за № 13036843, технічний паспорт від 09.07.2010 за № 181308.63.10, Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2011 за № 37165815.

Також ОСОБА_1 . зазначенив, що в належній йому квартирі, що стала предметом іпотеки, на протязі довгого часу проживали квартиранти, тобто фактично останній в ній не проживав, однак отримував з неї стабільний щомісячний дохід, та щомісяця здійснював оплату комунальних послуг.

У подальшому, після підписання вищевказаного Договору позики, ОСОБА_1 здійснив два щомісячних платежі приватному нотаріусу ОМНО ОСОБА_3. , однак потім до нього зателефонував ОСОБА_2 та запропонував здійснювати щомісячну оплату особисто йому, на що ОСОБА_1 погодився.

Так, протягом 26 місяців ( з червня 2015 по серпень 2017), ОСОБА_1 здійснював свої зобов`язання по Договору позики, тобто сплачував щомісячні платежі особисто ОСОБА_2 , а тому в вересні 2017 року він зібрав всю суму, а саме 8000 доларів США та приніс її ОСОБА_2 , однак останній її не взяв, та сказав ОСОБА_1 прийти по сплину двох днів.

У подальшому, ОСОБА_2 почав всіма засобами уникати ОСОБА_1 , а також вводити його в оману, а потім взагалі перестав відповідати на його телефоні дзвінки.

Так, на початку 2019 року, до ОСОБА_1 зателефонувала голова ОСББ у будинку № АДРЕСА_1 , від якої він дізнався, що квартиранти з квартири давно з`їхали, а також те, що у квартири новий власник, який намагається здійснити переоформлення рахунків за квартиру на своє ім`я.

Одразу після чого ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого юриста, від якого останній дізнався, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на теперішній час належна ОСОБА_1 квартира, а саме кв АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу, серія та номер: НМІ 062038, 5-867 від 09.10.2017, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8.

Дізнавшись про даний факт, ОСОБА_1 почав детально аналізувати ситуацію яка склалася, повторно ознайомившись з Договором займу від 06.05.2015, ОСОБА_1 побачив, що його термін складав, не три роки, а один місяць, одразу після чого він зрозумів, що його ввели в оману.

Що стало підставою для продажу належної ОСОБА_1 квартири йому не відомо, ніяких заяв про необхідність виконання зобов`язання за договором позики від 08.06.2015, в якій ОСОБА_2 зобов`язує ОСОБА_1 . виконати зобов`язання за вказаним договором, а також попереджує про можливість відчуження квартири АДРЕСА_1 на свою користь за рахунок виконання зобов`язань, він не отримував, жодних інших документів ОСОБА_1 також не отримував і не підписував.

Разом з цим, в ході проведення додаткового допиту в якості потерпілого ОСОБА_1 останньому було надано на огляд копію акту - прийому передачі документів від 08.06.2015 відповідно до якого ОСОБА_2 нібито передав, а ОСОБА_1 прийняв заяву про необхідність виконання зобов`язання за договором позики від 08.06.2015 на якому міститься підпис виконаний нібито від імені ОСОБА_1 , на що останній відповів, що наданий йому на огляд акт він бачить вперше, а також те, що підпис виконаний нібито від його імені йому не належить та вказаний акт він не підписував.

Так, в ході досудового розслідування був допитаний у якості свідка ОСОБА_7 зі свідчень якого вбачається, що на початку вересня 2017 року до нього за правовою допомогою звернувся ОСОБА_1 з приводу укладання ним договорів позики грошей та іпотечного договору від 06.05.2015 року з ОСОБА_2

Під час особистої зустрічі ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_7 обставини та умови за яких укладались вищевказані договори, одразу після чого в рамках надання правової допомоги ОСОБА_7 отримав копії документів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме копію Акту прийому-передачі документів від 06.08.2015, відповідно до якого ОСОБА_2 нібито передав, а ОСОБА_1 прийняв заяву про необхідність виконання зобов`язання за договором позики від 08.06.2015 на якому міститься підпис виконаний нібито від імені ОСОБА_1

Одразу після чого ОСОБА_7 надав вищевказану копію Акту особисто ОСОБА_1 на що останній відповів, що вказаний акт він бачить вперше, а також те, що підпис виконаний нібито від його імені йому не належить та вказаний акт він не підписував.

На підставі вищевикладеного, існують достатні підстави вважати, що право власності на об`єкт нерухомості, а саме на кв АДРЕСА_1 зареєстровано в супереч вимог чинного законодавства та в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками - шахрайство вчинене в особливо великому розмірі.

В ході проведення досудового розслідування, установлено, що ОСОБА_1 використовує мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_2 , який належить оператору мобільного зв`язкуПрАТ «ВФ Україна», розташоване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька 15.

З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань, по вказаному кримінальному провадженню необхідно застосування заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченого ст. 159 КПК України - тимчасовий доступ до речей та документів, що містять інформацію про телефонні дзвінки за сім-карткою № НОМЕР_2 у період часу з 01.01.2015 по теперішній час з можливістю вилучення наступної інформації на електронному чи на паперовому носії відповідної інформації.

Слідчий надав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання за його відсутності. Вимоги викладені у клопотанні підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в останньому.

За клопотанням слідчого на підставі ч.2 ст.163 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд вказаного клопотання без виклику осіб, у володінні яких знаходяться зазначені документи.

Згідно ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

У відповідності ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вказані речі та документи як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, мають обмежений термін зберігання, та їх не вилучення може призвести до знищення у зв`язку із закінченням строку зберігання, а також не досягнення мети отримання доступу до них, з метою дієвості зазначеного досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.93, 110, 156-160, 163-166, 309, 369-372, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Цінського А.С., яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Бічевським В.В., про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містить охоронювану законом таємницю - задовольнити.

Зобов`язати співробітників (представників) ПрАТ «ВФ Україна», розташоване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька 15 надати (забезпечити) ст. о/у Дніпровського УП ГУНП в м. Києві капітану поліції Підцерковному Вадиму Михайловичу, о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції Сенченко Дар`ї Анатоліївні., ст. о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області майору поліції Ключник Тетяні Вікторівні, ст. о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області капітану поліції Таранюку В`ячеславу Анатолійовичу, о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції Цуркану Максиму Валерійовичу тимчасовий доступ до речей та документів, що містять інформацію про телефонні дзвінки за сім-карткою № НОМЕР_2 у період часу з 01.01.2015 по теперішній час з можливістю вилучення наступної інформації на електронному чи на паперовому носії інформації:

1. IMEI телефоних аппаратів, у яких використовувалась сім-картка № НОМЕР_2

2. Адреси розташування та номери базових станцій;

3. Типи з`єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, пере адресація, з`єднання нульової тривалості);

4. Дата, час та тривалість з`єднання;

5.Ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний, ІМSI номери сім-картки, ІМЕІ), із зазначенням базових станцій;

6. Ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості, із зазначенням базових станцій.

Виконання ухвали доручити ст. о/у Дніпровського УП ГУНП в м. Києві капітану поліції Підцерковному Вадиму Михайловичу, о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції Сенченко Дар`ї Анатоліївні., ст. о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області майору поліції Ключник Тетяні Вікторівні, ст. о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області капітану поліції Таранюку В`ячеславу Анатолійовичу, о/у ВКП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції Цуркану Максиму Валерійовичу.

Встановити строк дій ухвали слідчого судді в 1 (один) місяць з дня постановлення ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Іванчук В. М.