Decision № 8110318, 21.01.2010, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2010 р. Справа № 01/32/6-71 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі за позовом приватного підприємства „Луцьк-Торг”, м. Луцьк до іноземного підприємства „АІС-Луцьк”, м. Луцьк

про зобов’язання замінити товар неналежної якості

                                                                       Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Невірковець Д.М. –директор, Хохлов В.О. - адвокат (довіреність від 22.04.2008 року), Васюрин П.А.(довіреність від 22.04.2008 року);

від відповідача: Лузан М.О. (дов. від 27.03.2008р.)

          Суть спору:           позивач в позовній заяві просить зобов’язати іноземне підприємство „АІС-Луцьк” замінити проданий відповідачем товар неналежної якості - причіп моделі „НЕФАЗ-8560-1202”, номер рами Х1F8560Е060009957, реєстраційний номер АС 4697 ХХ на причіп аналогічної моделі належної якості.

          На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відразу після того, як причіп було придбано і він почав експлуатуватись, було виявлено несправність його ходової частини –різну відстань між осями коліс. На підтвердження факту несправності причепа позивач в позовній заяві посилається на висновок №0559 дослідження спеціаліста-автотехніка технічного стану причепа "НЕФАЗ-8560-1202".

          Позивач вважає, що відповідач відповідно до вимог п.2.1. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затв. наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України №228 від 31.07.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №681/6969 20.08.2002р., ст.678 ЦК України зобов’язаний замінити проданий причіп на причіп аналогічної моделі належної якості.

          Крім цього, зазначає, що ПП „Луцьк-Торг” шляхом надіслання 1.02.2008р. листа, керуючись ст.ст.673, 675, 678 Цивільного кодексу України, п.2.8. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, зверталося до ІП „АІС-Луцьк” з пропозицією на протязі 14 днів замінити причіп моделі "НЕФАЗ-8560-1202", який має несправності ходової частини, на причіп аналогічної марки належної якості та надати до нього сертифікат якості та інші документи, проте відповідач в добровільному порядку вимоги позивача не задовольнив.

          В додаткових поясненнях, поданих до суду 19.01.2010р., позивач посилається на таке:

- відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 9830 від 17.09.2009р., виявлені під час експертного дослідження причепа "НЕФАЗ-8560-1202", номер рами Х1Р8560Е060009957, несправності (недоліки), в тому числі перекіс рами та зміщення осей, обумовлені дефектами виготовлення рами причепа заводського походження і не могли бути спричинені його неналежною експлуатацією.

В судовому засіданні 10.12.2009р. експерт Київського НДІ Гардерман В.Д. чітко, конкретно та категорично довів, що виявлений під час експертного дослідження причепа "НЕФАЗ-8560-1202" перекіс рами з вигином догори, непаралельність розташування кріплень передньої та задньої осей і площин кочення коліс кожної з осей є, з технічної точки зору, істотним порушенням заводом вимог щодо якості товару, що є серйозними недоліками ( заводським браком), які неодноразово виявлялись під час експлуатації причепа. Усунення наявних недоліків навіть в результаті технологічно правильно виконаного ремонту потягне за собою втрату причепом своїх початкових експлуатаційних якостей, передбачених заводом виробником і як наслідок, втрату товарної вартості.

Згідно з вимогами п. 2.5. Правил при виявленні недоліків у транспортному засобі покупець, протягом гарантійного терміну експлуатації має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання (продавця або виробника) заміни на аналогічний товар належної якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу Украйни у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (неодноразове виявлення недоліків), покупець має право за своїм вибором вимагати заміни товару.

Перераховані серйозні недоліки, які неодноразово виявлялись покупцем під час експлуатації причепа, усунення яких навіть в результаті технологічно правильно виконаного ремонту потягне за собою втрату причепом своїх початкових експлуатаційних якостей, передбачених заводом виробником і як наслідок, втрату товарної вартості є, тими істотними порушеннями, які надають позивачу право вимагати заміни причепа моделі "НЕФАЗ-8560-1202", номер рами Х1Р8560Е060009957, реєстраційний номер АС 4697 XX, який має заводський брак, на причіп аналогічної моделі належної якості.

Оскільки вищезазначені недоліки проданого причепа були виявленні позивачем і пред'явлені відповідачу в гарантійні строки, то відповідно до вимог ст. 680 ЦК України, позивач має законне та обґрунтоване право за своїм вибором вимагати безоплатної заміни причепа з недоліками на новий якісний причіп аналогічної моделі;

- доводи відповідача про те, що п. 25 Правил торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами може застосовуватися лише відносно фізичних осіб і не поширюються на право юридичної особи на заміну неякісного товару на аналогічний товар належної якості, оскільки в п. 2.5. Правил йдеться про придбання транспортного засобу для власних побутових потреб, є надуманими, оскільки п. 1.5. Правил дає чітке визначення покупців, де поряд з фізичними особами транспортні засоби можуть придбавати і юридичні особи.

          Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

          Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали, посилаючись на таке:

          - висловлена покупцем у позовній заяві позиція щодо нібито ненадання йому інформації про причіп НЕФАЗ-8560-1202 та порушення продавцем норм, викладених в п.1.5. та п.2.3. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Мінекономіки від 31.07.2002р. № 228, не відповідає дійсності в зв'язку з наступним.

До моменту та безпосередньо під час укладення договору купівлі-продажу від 28.03.2007р. продавець - ІП «АІС-Луцьк»надав позивачу всю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію стосовно причепа НЕФАЗ-8560-1202, що, зокрема, підтверджується п.1.2. договору купівлі-продажу від 28.03.2007р., згідно з яким покупця перед укладенням договору ознайомлено з даними про основні властивості товару, найменування і адресу виробника, назву нормативних документів, яким відповідає транспортний засіб, дату виготовлення транспортного засобу, гарантійні зобов'язання, правила і умови ефективного і безпечного використання транспортного засобі, сертифікацію товару.

Крім цього, передача покупцеві інформації в повному обсязі про причіп НЕФАЗ-8560-1202 підтверджується також актом здачі-прийому транспортного засобу від 04.04.2007р., який було підписано сторонами: цей документ поруч з переліком характеристик причепу НЕФАЗ-8560-1202 (включаючи пункти «сервісну книжку отримано», «з умовами технічного і гарантійного обслуговування ознайомлені») містить позначку «претензій не маємо», зроблену покупцем; жодних застережень до вказаного акту ПП «Луцьк-Торг»не зроблено.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, але позивачем не надано до суду жодних матеріальних підтверджень ненадання йому необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації продавцем.

Незважаючи на те, що інформацію про товар покупцеві було надано ІП «АІС - Луцьк»в повному обсязі у своєму листі №186 від 13.02.2008р. у відповідь на лист ПП «Луцьк-Торг», датований 01.02.2008р., ІП «АІС - Луцьк»висловило готовність додатково надати документи, яких потребує покупець, проте бажання в їх отриманні покупець не висловив.

Таким чином, на підставі вищенаведених фактів та враховуючи те, що про нібито ненадання інформації позивач вперше заявив лише в лютому 2008р., можна зробити логічний висновок, що інформацією про придбаний товар ПП «Луцьк-Торг»володіє у повному обсязі і таке твердження є надуманим та не відповідає дійсності;

- на обґрунтування позовних вимог, викладених у заяві до суду, ПП «Луцьк-Торг»посилається на висновок-дослідження спеціаліста-автотехніка технічного стану причепа «НЕФАЗ 8560-1202»№0559 від 16.01.2008р. та зазначає, що згідно з результатами проведеного дослідження ходова частина причепа має несправності, які можуть бути наслідком порушення геометрії кріплення підвіски в процесі виробництва...»

При цьому, позивач залишає поза увагою наступні формулювання, викладені спеціалістом-автотехніком у резолютивній частині цього ж висновку: остаточний висновок щодо причин несправностей ходової частини причепа НЕФАЗ 8560-1202, н.з. АС4697ХХ, можна зробити лише після його дослідження на спеціалізованій СТО або ремонтному заводі. Таким чином, проведене дослідження не дало змоги виявити дійсні причини виникнення несправностей в причепі НЕФАЗ-8560-1202, а містить лише припущення щодо цього та вказує про необхідність проведення додаткового дослідження причепу на спеціалізованій СТО.

Зважаючи на вірогіднісний характер висновку №0559 від 16.01.2008р., наданого спеціалістом-автотехніком, щодо причин виникнення виявлених несправностей, а також враховуючи надані ним рекомендації стосовно додаткового огляду, ІП «АІС-Луцьк»у своєму листі за вих. №186 від 13.02.2008р. запропонувало ПП «Луцьк-Торг»надати причіп НЕФАЗ-8560-1202 для проведення його огляду на станції технічного обслуговування ІП «АІС-Луцьк»комісією у складі кваліфікованих спеціалістів підприємства для встановлення причин виникнення недоліків. Проте, така пропозиція продавця щодо проведення огляду, необхідного для розв'язання цього питання, залишилася без відповіді зі сторони позивача, тим самим позивач фактично унеможливив вирішення спору по суті.

Отже, причини виникнення наявних в причепі недоліків не встановлені;

- на обґрунтування позовних вимог щодо заміни придбаного причепу НЕФАЗ-8560-1202 на аналогічний товар належної якості покупець посилається на п.2.5. Правил роздрібної торгівлі, намагаючись залишити поза увагою те, що ці положення Правил стосуються лише тих транспортних засобів, які були придбані для власних побутових потреб, тобто дія даних норм поширюється лише на покупців - фізичних осіб, що є споживачами в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»і не поширюється на юридичних осіб.

При цьому ст.678 ЦК України, на яку також посилається ПП «Луцьк-Торг»у своїй заяві, встановлює права покупців, яким був переданий товар неналежної якості, тобто у випадку, коли недоліки товару виникли до моменту передачі його покупцеві. У зв'язку з тим, що позивач не надає можливості оглянути належний йому причеп, встановити час та причини виникнення недоліків не є можливим.

Відповідно до вимог цієї статті ЦК України право вимагати розірвання договору та повернення сплачених за товар грошових коштів або заміни товару згідно з ч.2 цієї ж статті виникає у покупця лише у разі істотного порушення вимог до якості товару - виявлення істотних недоліків, які не можна усунути взагалі, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, або недоліків, які виявлялися неодноразово чи проявилися знову після їх усунення. Отже, обов'язковою умовою для пред'явлення покупцем вимог про розірвання договору і повернення сплачених за причіп грошових коштів є наявність істотних недоліків в придбаному транспортному засобі.

Твердження позивача про те, що ст.678 ЦК України містить аналогічні викладеним у п.2.5 Правил роздрібної торгівлі вимоги стосовно правових наслідків для продавця при реалізації товару неналежної якості, не відповідає дійсності, оскільки: 1) ст.678 ЦК України застосовуються лише тоді, коли недоліки товару виникли до моменту передачі його покупцеві; 2) згідно із ст.678 ЦК України право вимагати заміни товару виникає у покупця лише у разі наявності в товарі істотного недоліку (ознаки якого наведені вище).

Крім цього, положеннями законодавства України передбачено порядок з'ясування факту наявності або відсутності істотних недоліків в транспортному засобі: відповідно до п.п. 28 і 29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Мінпромполітики України від 29.12.2004р. №721, у разі виявлення недоліків у ТЗ покупець звертається з претензією у письмовій формі щодо виявлених недоліків до продавця, за результатами розгляду якої сторонами за участю спеціалістів проводиться огляд та складається рекламаційний акт, що й було запропоновано позивачеві, ПП «Луцьк-Торг», у листі відповідача за вих. № 186 від 13.02.2008р.

Після того, як жодної відповіді на цей лист позивачем не було надано, відповідач повторно звертався до ПП «Луцьк-Торг»з листами аналогічного змісту щодо пропозицій про проведення огляду причепу НЕФАЗ-8560-1202 за вих. № 189 від 25.02.2008р. та за вих. № 193 від 12.03.2008р., які також були залишені позивачем без відповіді.

Таким чином, оскільки істотні недоліки в належному ПП «Луцьк-Торг»причепі НЕФАЗ 8560-1202 станом на сьогоднішній день відсутні, підстав для задоволення вимог про розірвання договору купівлі-продажу ІП «АІС-Луцьк»немає.

Відповідач вчинив всі дії, направлені на досудове врегулювання спору згідно з господарським процесом: вжито всіх заходів щодо розгляду претензії покупця від 01.02.2008р. і листом за вих. №186 від 13.02.2008р. направлено відповідь з можливими варіантами вирішення ситуації, передбаченими чинним законодавством. У цьому листі позивачеві було запропоновано надати можливість оглянути причіп НЕФАЗ-8560-1202 з метою встановлення причин та часу виникнення недоліків та взяти участь у цьому огляді, після чого буде можливим визначення переліку робіт, необхідних для усунення несправностей та їх виконання. Не отримавши жодної відповіді на зазначений лист, відповідач ще двічі впродовж одного місяця звертався до позивача з пропозиціями про проведення огляду, але, незважаючи на всі ці дії з боку ІП «АІС-Луцьк», жодного компромісу між сторонами не було досягнуто.

ІП «АІС-Луцьк»вважає, що інформацію покупцю надано у повному обсязі, передбаченому законодавством України, що підтверджується відповідними документами, істотні недоліки в належному ПП «Луцьк-Торг»причепі НЕФАЗ 8560-1202 станом на сьогоднішній день відсутні, тому жодних підстав для задоволення вимог покупця, викладених у його позовній заяві, не вбачається.

В доповненні до відзиву (а.с.85) відповідач посилається на те, що ІП «АІС-Луцьк»у зв’язку із допущеними позивачем порушеннями чинного законодавства та умов укладеного договору купівлі-продажу не несе відповідальності перед ПП «Луцьк-Торг»щодо гарантійного обслуговування причепа.

          Ухвалою господарського суду від 13.08.2008р. сторін було зобов’язано провести огляд причепа моделі „НЕФАЗ-8560-1202”, номер рами Х1F8560Е060009957, реєстраційний номер АС 4697 ХХ; за результатами огляду скласти рекламаційний акт за змістом, визначеним Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Мінпромполітики України від 29.12.2004р. №721 від 29.12.2004р; рекламаційний акт подати господарському суду.

          На виконання вимог господарського суду за результатами огляду причепа сторонами складено рекламаційний акт від 28.08.2008р., згідно з п.5 якого підтверджено недоліки у вигляді візуального зміщення осей причепа, затертостей кріплення кузова в задній частині; причин виникнення недоліків, зокрема, зміщення осей причепа, не встановлено.

          З метою встановлення причин виникнення недоліків, зокрема, зміщення осей причепа та з метою з’ясування інших питань, що потребують спеціальних знань, ухвалою господарського суду від 3.09.2008р. у справі було призначено судову експертизу технічного стану причепа моделі "НЕФАЗ-8560-1202", номер рами Х1Р8560Е060009957, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідач, ознайомившись із висновком судової автотехнічної експертизи, вважає (письмові пояснення від 23.10.2009р. – а.с. 130-132) , що будь-які законні підстави для задоволення вимог про заміну придбаного ПП «Луцьк-Торг»причепу на аналогічний новий (або повернення сплачених за нього коштів) у позивача відсутні, а тому судом у позові має бути відмовлено у повному обсязі, посилаючись на таке:-

- згідно із ст.12 Закону України «Про судову експертизу», п.2.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту № 53/5 від 08.10.1998р. (далі - Інструкція) експерт зобов'язаний провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний висновок.           

Висновок судової автотехнічної експертизи № 9830 від 17.09.2009р. є необ'єктивним та неповним.

Зі змісту висновку прямо вбачається, що в ході проведення призначеної судом автотехнічної експертизи експерти Гардерман В.І., Пупін І.В., Борщевський П.Г., керуючись лише результатами візуального дослідження причепа та вимірами геометричних параметрів рами причепа (стор. 5 висновку), встановили, що понаднормативні відхилення геометрії рами причепа від технічних умов заводу-виробника, які було виявлено під час експертного дослідження, не могли бути спричинені неналежною експлуатацією транспортного засобу після його придбання, а обумовлені наявністю дефектів виготовлення рами причепа заводського походження (стор. 7 висновку). Тобто, на думку експертів, характер виявлених недоліків досліджуваного об'єкт вказує на їх заводське походження.

При цьому експерти, даючи такий однозначний висновок з приводу характеру походження недоліків причепу (перекіс рами, зміщення осей), з незрозумілих причин не врахували наступні обставини:

-          самі експерти у своєму висновку посилаються на те, що технологія виготовлення автомобільних причепів обов'язково передбачає т.зв. стапельну зборку рами як основного (базового) вузла для забезпечення точного просторового розташування інших елементів (стор. 6 висновку). І в той же час вони чомусь не дають відповіді на питання, як в такому разі, тобто при установці в заводських умовах на стапелі, на вказаному причепі міг утворитися перекіс рами внаслідок заводського дефекту, що в принципі за всіх вказаних вище умов є неможливим.

-          зважаючи на те, що транспортування та доставка вказаного причепа НЕФАЗ-8560 з території заводу-виробника (РФ, Башкортостан, м. Нефтєкамськ) безпосередньо в Україну для подальшої його реалізації кінцевому покупцю здійснювалась самоходом, а також те, що з самого початку експлуатації до моменту першого звернення ПП «Луцьк-Торг»з приводу наявності недоліків в придбаному товарі пройшов значний проміжок часу (майже один рік з моменту придбання), незрозуміло, яким чином причіп був прийнятий покупцем за актом приймання-передачі без жодних зауважень, після чого експлуатувався та пройшов загалом як мінімум відстань, що складає більше 2 000 км (приблизна відстань транспортування з Росії в Україну) з наявними у ньому недоліками нібито заводського походження, які помітні навіть неозброєним оком.

В той же час, під час проведення експертизи, призначеної у справі судом, експерти абсолютно не взяли до уваги зовнішніх факторів та умов експлуатації причепа НЕФАЗ-8560-1202 власником ПП «Луцьк-Торг», які могли напряму вплинути на технічний стан досліджуваного об'єкту (зокрема, те, що перекіс рами та зміщення осей могли виникнути в результаті неправильного завантаження або перевантаження причепу, про що може свідчити, наприклад, поздовжній прогин лонжеронів рами).

Таким чином, експерти Гардерман В.І., Пупін І.В., Борщевський П.Г. лише презюмували те, що виявлені під час огляду досліджуваного об'єкту недоліки не могли бути спричинені неналежною експлуатацією транспортного засобу після його придбання, а обумовлені наявністю дефектів виготовлення рами причепа заводського походження (стор. 5 висновку), хоча жодних підтверджень цьому вони не надали. При цьому, відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерт зобов'язаний провести повне дослідження, дати обгрунтований та об'єктивний висновок. Тому такий висновок в жодному разі не може вважатися повним та обґрунтованим.

- викладені у висновку судової автотехнічної експертизи № 9830 від 17.09.2009р. одностайні твердження експертів про те, що якісне усунення таких недоліків, як понаднормативні відхиленні геометричних параметрів рами причепа... потребує виконання дуже великого об'єму відновлювально-ремонтних робіт, трудомісткість і вартість яких може перевищити вартість самого причепа, і при таких умовах зазначений метод відновлення з техніко-економічної точки зору буде недоцільним» (п.7 резолютивної частини висновку, стор. 7 висновку), зважаючи на характер та методику проведеного дослідження, носять ймовірнісний та неперевірений характер.

Окрім цього, вказані висновки повністю спростовуються листом, наданим відповідачу 20.10.2009р. ПП «Гроцький Транс Експедиція»(тобто саме тим підприємством, на території якого та із залученням спеціального діагностичного обладнання якого експертами КНДІСЕ було проведено огляд досліджуваного причепа НАФАЗ-8560-1202) у відповідь на запит ІП «АІС-Луцьк»від 16.10.2009р. з проханням надати уточнену інформацію з приводу можливості усунення недоліків причепа НЕФАЗ-8560-1202 (за умови подальшої його безпечної та належної експлуатації після проведення ремонту) та орієнтовних вартості та строків виконання робіт з усунення наявних в причепі недоліків (копії запиту та відповіді на нього додаються).

Зі змісту листа ПП «Гроцький Транс Експедиція»прямо вбачається, що наявні недоліки можливо усунути за допомогою наявного на нашому СТО спеціального обладнання, після додаткової перевірки параметрів причепа; подальша безпечна та належна експлуатацій, причепа за призначенням є можливою за умови виконання його власником вимог та технічних характеристик, які вказані заводом-виробником; вартість виконаних робіт без врахування запасних частин, які можуть бути потрібні при проведенні ремонту, буде складати від 14 000 грн. до 16 000 грн. (в т.ч. ПДВ), термін виконання робіт - 8-10 діб.

На підставі відповіді ПП «Гроцький Транс Експедиція»про можливість та (зважаючи на орієнтовні вартість та строки виконання робіт) доцільність усунення недоліків, виявлених в причепі НЕФАЗ-8560-1202, шляхом ремонтних робіт на території СТО вказаного підприємства із залученням спеціалізованого обладнання, ІП «АІС-Луцьк»вважає, що заключення, зроблені експертами під час проведення автотехнічної експертизи у цій частині, носять нічим неперевірений та непідкріплений жодними доказами характер та по суті виходять за межі їхньої компетенції (у разі прийняття їх лише на підставі власних теоретичних міркувань).

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає, що наданий експертами КНДІСЕ висновок № 9830 від 17.09.2009р. не може розглядатися та оцінюватися судом як належний доказ у справі, на підставі якого, зокрема, суд може винести законне та обгрунтоване рішення;

- за змістом Цивільного кодексу України (ст. 678) вимагати заміни товару неналежної якості покупець має право лише у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, під якими розуміється виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

Оскільки висновки експертів, вказані у п.7 резолютивної частини висновку, носять неповний, недоведений та неперевірений характер (про що, зокрема, свідчить лист ПП «Грецький Транс Експедиція»про можливість та доцільність виконання ремонту), жодних підстав стверджувати про наявність істотних порушень умов договору, а тому - вимагати заміни причепа на аналогічний новий, у позивача, ПП «Луцьк-Торг» немає.

Крім цього, відповідач зауважує, що якби навіть припустити, що виявлені під час огляду причепа недоліки все ж таки мають заводське походження, то цей факт всеодно не дає позивачу права вимагати заміни придбаного товару на аналогічний новий, а лише дає право на безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, але лише за умови дотримання покупцем вимог щодо гарантійного обслуговування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, господарський суд

в с т а н о в и в:

          12.03.2008р. приватне підприємство "Луцьк-Торг" звернулось з позовною заявою до господарського суду, в якій просить зобов’язати іноземне підприємство „АІС-Луцьк” замінити проданий ним товар неналежної якості - причіп моделі „НЕФАЗ-8560-1202”, номер рами Х1F8560Е060009957, реєстраційний номер АС 4697 ХХ, на причіп аналогічної моделі належної якості.

          На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відразу після того, як причіп було придбано і він почав експлуатуватись, було виявлено несправність його ходової частини –різна відстань між осями коліс. На підтвердження факту несправності причепа позивач в позовній заяві посилався на висновок №0559 дослідження спеціаліста-автотехніка технічного стану причепа "НЕФАЗ-8560-1202".

          Позивач вважає, що відповідач відповідно до вимог п.2.1. Правил торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затв. наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України №228 від 31.07.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №681/6969 20.08.2002р., ст.678 ЦК України зобов’язаний замінити проданий причіп на причіп аналогічної моделі належної якості.

Крім цього, зазначає, що ПП „Луцьк-Торг” шляхом надіслання 1.02.2008р. листа, керуючись ст.ст.673, 675, 678 Цивільного кодексу України, п.2.8. Правил торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, зверталося до ІП „АІС-Луцьк” з пропозицією на протязі 14 днів замінити причіп моделі "НЕФАЗ-8560-1202", який має несправності ходової частини, на причіп аналогічної марки належної якості та надати до нього сертифікат якості та інші документи, проте відповідач в добровільному порядку вимоги позивача не задовольнив.

28.03.2007р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.1.1. якого іноземне підприємство «АІС-Луцьк»зобов’язалось передати у власність приватного підприємства «Луцьк-Торг»один автомобіль КАМАЗ-45142-010-15 вартістю 274410 грн. та причіп НЕФАЗ-8560-1202 вартістю 71450 грн.

На виконання зобов’язань за договором від 28.03.2007р. відповідачем було передано позивачу автомобіль КАМАЗ-45142-010-15 та причіп НЕФАЗ-8560-1202, про що між сторонами підписано акт від 4.04.2007р. (а.с.60).

Між сторонами у справі виникли правовідносини купівлі-продажу, що регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

У відповідності із ст.655 цієї глави Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

На підтвердження факту відповідності проданого причепа встановленим технічним нормам відповідач посилається на Свідоцтво про визнання №025701, видане органом із сертифікації –ДП «Харківстандартметрологія»(а.с.58), додаток до нього (а.с.59).

Договором купівлі-продажу від 28.03.2007р. визначено, що автомобілі, що поставляються, є новими (п.4.1.).

Згідно з поясненнями позивача виробником причепа моделі „НЕФАЗ-8560-1202” є ВАТ «НЕФАЗ», що знаходиться в м. Нєфтекамськ (Росія).

Після того, як причіп було придбано і він почав експлуатуватись, в ньому було виявлено несправність ходової частини –різна відстань між осями коліс, що призвело до різного зносу протектора шин та призводило до постійного заносу причепа під час його експлуатації, що загрожувало безпеці руху та унеможливило подальшу експлуатацію покупцем причепа, тобто використання товару за його безпосереднім призначенням.

Той факт, що причіп моделі „НЕФАЗ-8560-1202”, номер рами Х1F8560Е060009957, має недоліки у вигляді візуального зміщення осей причепа, затертостей кріплення кузова в задній частині, визнали самі сторони, оглянувши причіп, склавши і підписавши відповідно до п.29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Мінпромполітики України від 29.12.2004р. №721 від 29.12.2004р., рекламаційний акт від 28.08.2008р. (а.с.88).

Факт наявності недоліків у причепі моделі „НЕФАЗ-8560-1202” з ідентифікаційним номером Х1F8560Е060009957 підтверджується також висновком №9830 від 17.09.2009р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          Судовою автотехнічною експертизою, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що причіп моделі „НЕФАЗ-8560-1202” з ідентифікаційним номером Х1F8560Е060009957 має несправності (недоліки), в тому числі перекіс рами та зміщення осей.

          Згідно з висновком автотехнічної експертизи виявлені недоліки, з технічної точки зору, призводили до непередбаченої конструкцією зміни просторового розташування опорних елементів причепа, що створювало реальні передумови для погіршення стійкості та керованості причіпної ланки автопоїзда в процесі його експлуатації, а також сприяло понаднормативному (прискореному зносу шин).

Як відмічено у висновку експертизи, понаднормативні відхилення геометрії рами причепа від технічних умов завода-виготовлювача, виявлені під час експертного дослідження, не могли бути спричинені неналежною експлуатацією транспортного засобу після його придбання, а обумовлені наявністю дефектів виготовлення рами причепа заводського походження.

За приписами ч.3 ст.678 Цивільного кодексу України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

В даному випадку позивач звернувся з вимогою про заміну товару до продавця товару.

Стаття 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з п.4.3. договору встановлений продавцем строк гарантійного ремонту складає 1,5 року (починаючи з моменту передачі автомобілів покупцю), але не більше 45000 км пробігу (починаючи з позначки 0 км) залежно від того, яка подія настане першою.

Автомобіль разом з причепом було передано позивачу 4.04.2007р., про що сторонами складено акт.

Згідно з поясненнями представників позивача пробіг причепа - близько 5 тис. км.

Відповідно до ч.3 ст.680 ЦК України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Листом від 1.02.2008р. (а.с.10) позивач просив відповідача замінити причіп, а 12.03.2008р. звернувся з позовною заявою до господарського суду.

Отже, недоліки товару виявлено та вимогу у зв'язку із недоліками товару пред’явлено позивачем в період гарантійного терміну експлуатації.

Як на момент звернення позивача до відповідача з листом від 1.02.2008р., так і на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, гарантійний термін на причіп не закінчився.

В процесі судового розгляду відповідачем не доведено, що недоліки у причепі виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи №9830 від 17.09.2009р. понаднормативні відхилення геометрії рами причепа від технічних умов завода-виготовлювача, виявлені під час експертного дослідження, не могли бути спричинені неналежною експлуатацією транспортного засобу після його придбання, а обумовлені наявністю дефектів виготовлення рами причепа заводського походження.

Наведеним підтверджується, що несправності причепа виникли ще до передачі товару покупцеві, а тому за змістом ст.679 ЦК України відповідач як продавець причепа відповідає за його недоліки.

Звертаючись з вимогою замінити товар, позивач посилається ст.678 ЦК України, висновок експертизи, пояснення судового експерта, наданими в судовому засіданні 10.12.2009р., вказуючи, що виявлені в причепі недоліки є істотними порушеннями вимог щодо якості товару, виявленими в період гарантійного терміну експлуатації.

У відповідності із ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Як встановлено судом недоліки товару виявлено та вимогу у зв'язку із недоліками товару пред’явлено в період гарантійного терміну експлуатації.

Відносини між власниками (споживачами) дорожніх транспортних засобів (надалі - ДТЗ) та суб’єктами господарювання, в тому числі, які здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ, в період гарантійного терміну експлуатації регулюються Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) та гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (надалі - Порядок), затв. наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004р. №721, зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.01.2005р. за №72/10352

Згідно з визначенням, наведеним в п.1 цього Порядку, гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого за умови дотримання споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ гарантується його використання за призначенням і протягом якого виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання.

Недолік - окрема невідповідність ДТЗ вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до нього, а також інформації про ДТЗ, яка надана виробником (виконавцем, продавцем).

Істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

В процесі судового розгляду відповідачем не доведено порушення позивачем правил експлуатації причепа.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 9830 від 17.09.2009р., виявлені в причепі недоліки, з технічної точки зору, призводили до викривлення просторового розташування його основних опорних елементів і це створювало реальні передумови для погіршення стійкості та керованості причіпної ланки автопоїзда в процесі його експлуатації за призначенням, а також сприяло поперечному проковзуванню плями контакту кожної з шин при обертанні колесі відповідно дорожнього покриття, що, в свою чергу, спричиняло інтенсифікацію процесу зносу шин.

Як випливає із змісту п.2.3."а" Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., для забезпечення безпеки дорожнього руху транспортний засіб має бути у технічно справному стані.

Проте недоліки причепа не дозволяють позивачу експлуатувати його за призначенням, забезпечуючи безпеку дорожнього руху.

Оскільки виявлені в причепі недоліки роблять неможливим використання його за безпосереднім призначенням, створюючи загрозу безпеці руху, а також зважаючи на те, що виявлені недоліки не можна усунути без втрати причепом своїх початкових експлуатаційних якостей, передбачених заводом-виробником і як наслідок, втрату товарної вартості, тому ці недоліки слід вважати істотними.

Про те, що перекіс рами з вигином догори, непаралельність розташування кріплень передньої та задньої осей і площин кочення коліс кожної з осей, з технічної точки зору, є істотним порушенням заводом вимог щодо якості товару, та серйозними недоліками, які створюють небезпеку дорожньому руху, було відмічено і експертом Київського НДІ судових експертиз Гардерман В.Д. в судовому засіданні 10.12.2009р.

За таких обставин вимога позивача про заміну причепа на новий обґрунтована і підлягає до задоволення.

Призначаючи експертизу технічного стану причепа, на її вирішення було також поставлено питання про те, чи можливо усунути виявлені недоліки шляхом ремонту і чи гарантуватиме в такому випадку ремонт причепа його безпечну експлуатацію.

Як відзначено у висновку експертизи №9830 від 17.09.2009р., якісне усунення таких недоліків як понаднормативні відхилення геометричних параметрів причепа потребує виконання дуже великого об’єму відновлювально-ремонтних робіт, трудомісткість і вартість яких може перевищити вартість самого причепа, і при таких умовах зазначений метод відновлення з техніко-економічної точки зору буде недоцільним.

Доводи відповідача про те, що висновок судової автотехнічної експертизи № 9830 від 17.09.2009р. є необ'єктивним та неповним, відхилено судом.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Відповідно до ч.5 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

          Як зазначається у п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 р. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97р. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його:

а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення;

б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу;

в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу;

г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

          Результати експертного дослідження технічного стану причепа викладено у висновку №9830 від 17.09.2009р., згідно з яким виконання експертизи було доручено комісії експертів, якими складено та підписано єдиний спільний письмовий висновок.

          Відповідно до пункту 4.16. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз (надалі-Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. N 144/5, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України від 10 червня 2005 р. N 59/5, від 29 грудня 2006 р. N 126/5), висновок експертів оформлено на бланку експертної установи і підписано експертами, який проводили дослідження. Підписи у заключній частині засвідчені відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

          Додані до висновку експерта фототаблиці підписані експертами; підписи засвідчені відбитком печатки експертної установи.

          Згідно з п. 4.12. Інструкції висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької (дослідження) та заключної (висновки).

Відповідно до п.4.13-.4.14 Інструкції у висновку експертів зазначено:

- час і місце проведення судової експертизи;

- підстави для проведення судової експертизи;

- об'єкти дослідження та матеріали справи, подані для проведення експертизи;

- запитання, поставлені господарським судом експерту;

- відомості про експертів (прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, вчений ступінь, вчене звання, посада), яким доручено проведення експертизи;

- підписана експертами відмітка щодо попередження їх про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого експертного висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків;

- відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень;

- відомості про обладнання, на якому проводилось дослідження;

докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання.

          У дослідницькій частині висновку експерти описали процес дослідження та його результати, а також дали обґрунтовані висновки з поставлених судом питань.

          Дослідницька частина висновку включає:

- відомості про стан об'єкту дослідження. Було оглянуто наданий на експертизу причіп –двовісний автомобільний причіп з металічною самохвальною платформою, відкидними металічними боковими бортами та надставними металічними бортами, що відповідає моделі причепа НЕФАЗ 8560-1202. Візуальним обстеженням встановлено, що об’єктивні ознаки дії навантажень аварійного характеру, які могли б спричинити несанкціоновану зміну розташування (геометрії) елементів рами причепа, відсутні. Також немає згину поздовжніх балок (лонжеронів) у вертикальній площині в напрямку згори донизу, характерних для експлуатації причепа з вантажем, вага якого б перевищувала вантажопідйомність причепа (перевантаження). Відзначено, що фарбове покриття усіх силових елементів рами причепа рівномірне, візуально визначаємих ознак підфарбування або ремонту підваркою з’єднань частини рами не виявлено.

Після візуального обстеження експертами проведено інструментальне обстеження за допомогою спеціального діагностичного обладнання, в результаті якого встановлено понаднормативні відхилення понад допустимих похибок параметрів (вказано, які саме недоліки виявлено).

          Отже, висновку про те, що виявлені під час дослідження понаднормативні відхилення від технічних умов виготовлювача не були спричинені неналежною експлуатацією транспортного засобу після його придбання, а обумовлені наявністю дефектів виготовлення рами причепа заводського походження (тобто, що виникнення таких несправностей має заводське походження, яке не пов’язане з неправильною експлуатацією даного транспортного засобу), експерти дійшли в результаті візуального та інструментального дослідження.

          У заключній частині викладено висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

          На кожне з поставлених питань судом питань дано відповіді по суті.

          Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97р. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", п.9.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об’єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

          Експертами проведене детальне дослідження причепа та дано вичерпні відповіді на питання, поставлені судом.

З огляду на викладене, висновок експертів №9830 від 17.09.2009р. є повним, обґрунтованим, а відтак належним доказом на підтвердження наявності недоліків причепа та причин їх виникнення.

Відповідь приватного підприємства «Гроцький Транс Експедиція»від 20.10.2009р., на яку посилається відповідач на обгрунтування можливості усунення недоліків причепа, не можна вважати належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки вона надана на запит зацікавленої особи - відповідача.

Доводи відповідача про те, що п. 25 Правил торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами може застосовуватися лише відносно фізичних осіб і не поширюються на право юридичної особи на заміну неякісного товару на аналогічний товар належної якості, оскільки в п. 2.5. Правил йдеться про придбання транспортного засобу для власних побутових потреб, не приймаються судом до уваги, оскільки п. 1.5. Правил дає чітке визначення покупців, де поряд з фізичними особами транспортні засоби можуть придбавати і юридичні особи.

В доповненні до відзиву (а.с.85) відповідач посилається на те, що ІП «АІС-Луцьк»у зв’язку із допущеними позивачем порушеннями чинного законодавства та умов укладеного договору купівлі-продажу не несе відповідальності перед ПП «Луцьк-Торг»щодо гарантійного обслуговування причепа, у зв’язку з чим причіп було знято з гарантійного обслуговування (п.5.2. рекламаційного акту).

Пунктом 4.8. договору купівлі-продажу від 28.03.2007р. передбачено випадки, коли продавець звільняється від гарантійних зобов’язань: при порушення покупцем вимог п.4.6. договору; якщо автомобіль брав участь в дорожньо-транспортній події, спортивних змаганнях; при виникненні несправностей під впливом різних зовнішніх факторів, таких як: кислотні дощі, смолянисті опади, промислові викиди, град, блискавки, удари каміння, дія солі, дія інших природних факторів, а також зберігання автомобіля в невідповідних умовах.

Наявність обставин, про які йдеться в п.4.8. договору, відповідачем не доведено, а тому у відповідача не було підстав знімати причіп з гарантійного обслуговування.

Для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, по справі проводилась судова автотехнічна експертиза.

Витрати, пов’язані з проведенням експертизи, поніс відповідач, що підтверджується платіжним дорученням №2175 від 14.10.2008р.

Після закінчення розгляду справи витрати на проведення експертизи, як і інші судові витрати, такі як державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України, тобто при задоволенні позову –на відповідача, при відмові в позові –на позивача, при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ст.44 ГПК України не відносить до складу судових витрат витрати на оплату вартості дослідження спеціаліста-автотехніка, виконаного за замовленням сторони у справі.

А тому позивачем безпідставно включено до складу судових витрат та заявлено до стягнення з відповідача 689,04 грн. вартості дослідження спеціаліста-автотехніка.

Керуючись ст.ст. 655, 673, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України, Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затв. наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України №228 від 31.07.2002р., Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) та гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004р. №721, ст.ст.33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

          2. Зобов’язати іноземне підприємство „АІС-Луцьк” ( м. Луцьк, пр. Соборності, 18, п/р 260000720776110 в ОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 303019, код ЄДРПОУ 33680733, ІПН 336807303189) замінити приватному підприємству „Луцьк-Торг” ( м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2, п/р 26007055469080 в АКБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440, код ЄДРПОУ 32872133, ІПН 328721303171) проданий відповідачем товар неналежної якості - причіп моделі „НЕФАЗ-8560-1202”, номер рами Х1F8560Е060009957, реєстраційний номер АС 4697 ХХ, на причіп аналогічної моделі належної якості.

          3. Стягнути з іноземного підприємства „АІС-Луцьк” (м. Луцьк, пр. Соборності, 18, п/р 260000720776110 в ОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 303019, код ЄДРПОУ 33680733, ІПН 336807303189) на користь приватного підприємства „Луцьк-Торг” (м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2, п/р 26007055469080 в АКБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440, код ЄДРПОУ 32872133, ІПН 328721303171) 714 грн. 50 коп. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. У стягненні 689 грн. 04 коп. витрат, що складають вартість дослідження спеціаліста-автотехніка, відмовити.

Суддя                                                                                           І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 26.01.2010р.