ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2019 року Справа № 923/123/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. розглянувши справу:
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47, ідентифікаційний код юридичної особи: 21295778
до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 40408678
про стягнення 1500,00 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін
19.02.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (далі – відповідач) штрафу у розмірі 1500,00 грн., за порушення умов страхування, визначених договором оренди державного майна № 473-26-065 від 29.11.2006, на підставі ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 справу розподілено судді Остапенко Т.А.
Ухвалою від 22.02.2019 судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи, відповідно до ст. ст. 12, 247 ГПК України, постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі, згідно з відміток на поштових повідомленнях, отримана позивачем – 27.02.2019, відповідачем – 28.02.2019.
Протягом встановленого строку, від сторін клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, справу розглянуто за наявними в ній доказами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято та підписано без його проголошення 09 квітня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд
в с т а н о в и в:
29.11.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (назву змінено на – Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) (орендодавець, позивач) та Державною інспекцією з карантину рослин по Херсонській області (правонаступником якого є Державна фітосанітарна інспекція Херсонської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області) (орендар, відповідач) укладено договір оренди державного майна № 473-26-065 від 29.11.2006 (а.с. 9-11) (далі – Договір оренди).
За умовами Договору оренди орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування державне майно – нежитлове приміщення площею 36,6 кв.м., що знаходиться на третьому поверсі 4-х поверхової будівлі службово-побутового корпусу, який перебуває на балансі ДП «Херсонський морський торговельний порт», та знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 4.
Об’єкт оренди, передано в оренду на підставі акту прийому-передачі державного майна від 29.11.2006, що підписаний та скріплений печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача (а.с. 11 зворотній бік).
Додатковими угодами № 1 від 29.10.2017 (а.с. 12), № 2 від 01.10.2010 (а.с. 1-15), № 3 від 23.03.2012 (а.с. 16), № 4 від 01.10.2012 (а.с. 17), № 5 від 01.03.2013 (а.с. 18), № 6 від 29.07.2013 (а.с. 19-20), № 7 від 16.09.2014 (а.с. 21-24), № 8 від 21.07.2016 (а.с. 25), № 9 від 03.10.2016 (а.с. 26-27), № 10 від 11.11.2016 (а.с. 28), № 11 від 05.10.2018 (а.с. 29) до Договору оренди вносилися зміни, зокрема, в частині строку дії договору, прав та обов’язків сторін, відповідальності сторін, розміру платежів, вартості орендованого майна, найменування сторін.
Додатковою угодою № 7 від 16.09.2014 Договір оренди викладено у новій редакції. У п. 5.7. Договору оренди визначено обов’язок орендаря протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його залишкову вартість на користь орендаря, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об’єкту оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та балансоутримувачу копії страхового полісу і платіжного доручення у випадку, якщо договором страхування передбачено набуття його чинності з дня внесення страхового платежу. Постійно поновлювати договорі страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.
У п. 9.4. Договору оренди, сторонами узгоджено, що у разі порушення умов, передбачених п. 5.7. цього Договору орендар сплачує до Державного бюджету штраф у розмірі 500 грн.
Додатковою угодою № 9 від 03.10.2016, пункт 1.1. Договору оренди, викладено у новій редакції, та визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно – нежитлове приміщення з 2-х кабінетів площею 34,00 кв.м, розташоване на третьому поверсі 4-х поверхової будівлі блоку службово-побутових приміщень, що знаходяться на балансі ХФДП «Адміністрація морських портів України», за юридичною адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 4.
Також, збільшено розмір штрафу за невиконання умов щодо страхування державного майна з 500 грн. до 1500 грн., та змінено умову щодо вартості страхування, яка згідно з внесеними до Договору оренди змінами має складати не менше, ніж вартість об’єкта оренди за висновком про вартість.
Згідно з Додатковою угодою № 11 від 05.10.2018, продовжено строк дії Договору оренди, з 05.10.2018 до 05.10.2020.
Листами за вих. № 08-03-03429 від 31.10.2017 (а.с. 39), за вих. № 08-03-04229 від 28.12.2017 (а.с.38) позивачем наголошувалося на виконанні відповідачем умов Договору оренди із страхування об’єкта оренда.
На виконання умов Договору оренди відповідачем надано копію договору добровільного страхування майна юридичної особи в оренді № 2190/17/1217515 від 22.11.2017, із строком дії з 25.11.2017 до 23.11.2018 (а.с. 30-32).
При цьому, попередній договір добровільного страхування майна юридичної особи в оренді, був укладений 13.10.2016 (а.с. 34-37), та як вбачається із змісту п. 1.8.3. даного договору, укладений він був строком до 12.10.2017.
Тобто, з 12.10.2017 до 25.11.2017, що складає 43 дні, об’єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення з 2-х кабінетів, площею 34,00 кв.м, на 3-му поверсі 4-х поверхової будівлі, розташоване за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 4, не мав страхової захищеності.
20.02.2018 за вих. № 08-03-00715 (а.с. 40), 03.04.2018 за вих. № 08-09-01201 (а.с. 41), 02.08.2018 за вих. № 08-08-02736 (а.с. 42) позивач звертався до відповідача із претензіями сплатити штраф у розмірі 1500,00 грн. за порушення умов страхування за Договором оренди, проти зазначені претензії залишилися без відповіді.
Підставою для звернення до суду із зазначеним позовом стало порушення відповідачем умов Договору оренди державного майна № 473-26-065 від 29.11.2006, в частині своєчасного страхування орендованого майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди державного майна, правовідносини за яким врегульовані нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 Глави 30 ГК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Однією із істотних умов договору оренди, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є умови щодо страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов’язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено неустойку, штраф, пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди № 473-26-065 від 29.11.2006, яке полягає у несвоєчасному поновленні договору добровільного страхування майна юридичної особи в оренді, що передбачено п. 5.7. Договору оренди. Відповідачем зазначений факт у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку не спростований, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1500,00 грн., за порушення умов страхування, що передбачено п. 9.4. Договору, є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із зазначеним позовом позивачем за платіжним доручення № 17 від 13.02.2019 сплачено судовий збір у розмірі 1744,80 грн.
При цьому, при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу, у видачі якого ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.10.2018 у справі № 923/875/18 було відмовлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за платіжним доручення № 6766 від 01.10.2018 було сплачено 176,20 грн.
Вказана сума судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі – задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 40408678) на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі штраф у розмірі 1500,00 грн. за порушення умов страхування, визначених договором оренди державного майна № 473-26-065 від 29.11.2006 на р/р 31110094021002, одержувач УК у м. Херсоні, ЄДРПОУ 22080300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 та судовий збір у розмірі 1921,00 грн. на р/р 35215089001233, МФО 820172, одержувач: РВ ФДМ в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, ЄДРПОУ 21295778, банк одержувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Повне судове рішення складено та підписано 09 квітня 2019 року.
Суддя Т.А. Остапенко
The court decision No. 81038554, Commercial Court of Kherson Oblast was adopted on 09.04.2019. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 923/123/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: