Court ruling № 80978050, 05.04.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 квітня 2019 року м. Київ № 640/3088/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовомОСОБА_1 доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про визнання протиправним розпорядження №1297 від 21.12.2016 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1297 від 21.12.2016 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води і вартість витрат на проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії".

Ухвалою суду від 28.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду позивачем надано пояснення щодо строків звернення до суду та вказано, що відповідно до частини третьої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд приймає до уваги позицію позивача, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 березня 2019 року № 712/8985/17 та зазначає наступне.

Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Разом з тим, ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху зобов"язано позивача визначити належного відповідача у справі. Судом зазначено, що відповідно до частин другої, третьої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.

Проте, позивачем не виконано ухвалу суду в цій частині та зазначено відповідачем-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр". При цьому, обставин щодо делегування вказаній юридичній особі функцій суб"єкта владних повноважень позивачем не наведено.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин, суд продовжує позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в частині визначення належного відповідача у справі.

Керуючись ст. 121, 243 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.

2. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева