Court ruling № 80976396, 25.03.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2019 року Справа 160/2599/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 12.02.2018 р. №159432-1319-0464/1 та від 12.02.2018 р. № 159432-1319-0464, якими ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання з земельного податків з фізичних осіб в сумі 282557,54 грн. та в сумі 115528,03 грн.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.

Так, згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.

Згідно ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Також, п.4, п.5 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; а також і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що вона взагалі не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та у ній не зазначено доказів, що вказані обставини підтверджують в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім цього, п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Проте позивачем при зверненні до суду з позовною заявою в супереч вказаній нормі не обґрунтовано, які права, свободи чи інтереси позивача порушив відповідач оскаржуваним рішенням.

За приписами п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивачем до адміністративного позову не додано письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, позивачем не надано копії позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019р. складає 1921,00 грн.

Тобто, позивач за подання позовної заяви, які містять 2 майнові вимоги (про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення рішення від 12.02.2018 р. № 159432-1319-0464/1 та від 12.02108 р. № 159432-1319-0464 на загальну суму 398 085, 57 грн.) повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 980.85 грн., виходячи із розрахунку: (майнові вимоги - 398 085. 57 грн.*1% )

Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір у розмірі 3 980.85 грн.

У зв'язку з тим, що з 11.09.2018 року зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів здійснюватиметься лише на нові рахунки, відкриті на балансі Державної казначейської служби України, то у разі сплати судового збору з 11.09.2018 року здійснюється за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобовязаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В позовній заяві зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті 12.02.2018 року. Проте, позовна заява була подана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.03.2019 року з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Отже позивачу необхідно подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтованими поясненнями причини пропуску цього строку.

На підставі викладеного суд залишає подану позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути зазначені вище недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- документи що підтверджують особу, а саме копії сторінок паспорту громадянина України;

- уточненої позовної заяви (та її копії у відповідності до кількості учасників справи) оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із належним викладом своїх вимог щодо предмета спору; із письмовим обґрунтуванням позовних вимог, викладенням їх змісту та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; із обґрунтуванням порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод та інтересів позивача; зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документ про сплату судового збору у розмірі 3 980.85 грн. та надати до суду оригінал квитанції.

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтованими поясненнями причини пропуску цього строку.

Керуючись ст. ст. 43, 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- документи що підтверджують особу, а саме копії сторінок паспорту громадянина України;

- уточненої позовної заяви (та її копії у відповідності до кількості учасників справи) оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із належним викладом своїх вимог щодо предмета спору; із письмовим обґрунтуванням позовних вимог, викладенням їх змісту та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; із обґрунтуванням порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод та інтересів позивача; зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документ про сплату судового збору у розмірі 3 980.85 грн. та надати до суду оригінал квитанції;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтованими поясненнями причини пропуску цього строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський