Decision № 80976378, 28.12.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Справа № 160/7948/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідач) щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та формуванні витягу №595 (№1) від 31.08.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (АДРЕСА_2, загальною площею 0,1539га, кадастровий номер НОМЕР_2, єдиного сукупного коефіцієнту Км3 в значенні 0,64);

- зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована на території АДРЕСА_2, загальною площею 0,1539га, кадастровий номер НОМЕР_2, розрахований із застосуванням єдиного сукупного коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням Кам'янської мської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI було змінено пункт 1.1. рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної рошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», шляхом викладення пункту 1.1. у наступній редакції: « 1.1. Для всіх земельних ділянок міста, крім земельних ділянок зазначених в п.1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,5». Тому, на думку позивача, відповідач при формуванні витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, що розташована на території АДРЕСА_2, загальною площею 0,1539га, кадастровий номер НОМЕР_2 повинен був використовувати значення сукупного коефіцієнту Км3 - 0,5, а не 0,64.

Ухвалою суду від 29.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та, відповідно приписів ст.12 КАС України, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що у рішенні Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/УІ визначено єдиний сукупний (добуток множення) коефіцієнт Км3 на рівні 0,5, однак не визначається саме із яких сукупних локальних факторів складається Км3 на рівні 0,5. Отримати добуток коефіцієнту Км3 у розмір 0,5 взагалі неможливо, тому що, якщо допустити місце розташування земельної ділянки в найгірших, найбільш несприятливих, обтяжливих умовах по локальним факторам, то необхідно буде перемножити найнижчі, згідно таблиці 1.7 Порядку, коефіцієнти всіх груп локальних факторів: санітарно-гігієнічний (0,8), інженерно-інфраструктурний (0,9), інженерно-геологічний (0,75), історико-культурний (1,06), природно-ландшафтний (1,05), функціонально-планувальний (1,04), і отримати їх добуток 0,625, аж ніяк не 0,5.

Так, при прийнятті коефіцієнту Км3 на рівні 0,5, як єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту, який буде застосовуватися, не були враховані локальні фактори, які визначені технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, і їх добуток однозначно буде більшим від 0,5, але використанню підлягає нічим не обгрунтований Км3, який встановлений оскаржуваним рішенням ради. Також, після прийняття Дніпродзержинською міською радою рішення від 08.07.2015р. №1339-64/УІ з 01.01.2016 під час розрахунку нормативної грошової вартості конкретної земельної ділянки підлягає застосовуванню не сукупний коефіцієнт Км3 (який повинен складатися із добутку конкретно визначених локальних факторів), а єдиний коефіцієнт Км3 на рівні 0,5, що у свою чергу не відповідає вимогам наказу Державного комітету України із земельних ресурсів (Держкомзему) від 27.01.2006 №18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що 28.09.2010р. між Дніпродзержинською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №11507.

Згідно предмету договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: вул.Широка, 5А, м.Дніпродзержинськ, згідно з планом земельної ділянки.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.08.2010 №1019-54/V.

Згідно з п.2.1., 5.1. Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для розміщення автомиючого комплексу з магазином та офісами.

Пунктом 5.2. цього Договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до п.4.2. Договору оренди, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п.4.4. цього Договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI вирішено внести зміни до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», зокрема, п.1.1. рішення викласти у наступній редакції: « 1.1. Для всіх земельних ділянок міста, крім земельних ділянок зазначених в п.1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, якій дорівнює 0,5».

31.08.2018р. на запит Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради відповідачем був виготовлений витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2:2,19 та Км3:0,64.

Тож, вважаючи необґрунтованим сформований відповідачем витяг, позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи даний спір, до вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів та приходить до таких висновків.

Правовідносини у галузі земельних відносин, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій галузі та їх повноваження врегульовані Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №308 від 17.11.2016р. (далі - Положення №308), а також Земельним кодексом України.

Відповідно до норм ст. 288, 289 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно зі ст.5 цього ж Закону залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування грунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Нормами ст.18 Закону «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 Закону «Про оцінку земель» за результатами нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань зельних ресурсів.

На даний час механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульовано Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України від 25.11.2016 №489.

Згідно пункту 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної тистичної звітності.

Відповідно до розділу II «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1хКм2хКм3,

де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах випробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до пункту 10 Порядку №489, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн=Цнз*Кф*Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Згідно зі ст.15 Закону «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пп.36 п.4 Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії кадастру затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року №15 «Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної вмісті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», яке є чинним, встановлено, що для всіх земельних ділянок міста, крім земельних ділянок зазначених в п.1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки слід застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, якій дорівнює 0,5, а також враховуючи, що земельна ділянка, надана в оренду позивачу, не належить до земельних ділянок, зазначених в п.1.3 рішення міської ради (не є земельною ділянкою, яка надана в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення), здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки відповідачем із застосуванням єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, якій дорівнює 0,64, є протиправним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) суб'єкта владних повноважень, наділеного відповідними дискреційними повноваженнями.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та формуванні витягу №595 (№1) від 31.08.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (АДРЕСА_2, загальною площею 0,1539га, кадастровий номер НОМЕР_2, єдиного сукупного коефіцієнту Км3 в значенні 0,64).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформувати та видати ОСОБА_1 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована на території АДРЕСА_2, загальною площею 0,1539га, кадастровий номер НОМЕР_2 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI на 31.08.2018р.

В решті вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, просп.О.Поля, 2, код ЄДРПОУ 39835428) судовий збір у розмірі 704грн.50коп. (сімсот чотири грн. 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова