Court ruling № 80933353, 03.04.2019, Toretsk City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Dzerzhynsk City Court of Donetsk Oblast)

Єдиний унікальний номер судової справи: 233/3853/18

Номер провадження: 1-кп/225/88/2019

УХВАЛА

03 квітня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

ОСОБА_1,

за участю: секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Загребельного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

і їх захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

і його захисника ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали Дзержинського міського суду у режимі відеоконференції з Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області та ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Суд вислухав позиції та доводи сторін, дослідив матеріали провадження і відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого попереднього проживання у Львівській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7, 19а/31, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м’які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_5, суд погоджується з прокурором, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, є реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого проживання у Закарпатській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої, і у випадку, якщо запобіжний захід не забезпечуватиме ізоляцію від суспільства, обвинувачений зможе силою вплинути на потерпілу з метою зміни її позиції.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого. В категорію цього ризику також входить імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_5 не навчається, не працює, має двох малолітніх дітей, одружений, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6., смт.Тересва, вул.Заводська, 22/3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, в силу ст.89 КК не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м’які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого проживання у Закарпатській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6., смт.Буштино, вул.Незалежності, 5/23, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м’які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 197, 331 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 01.06.2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 01.06.2019 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 01.06.2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору - до відома; направити начальнику Бахмутської установи виконання покарань (№6) - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Суддя: Суддя: