Court ruling № 80924662, 03.04.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 квітня 2019 року м. Київ № 640/20529/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до 1. Державної міграційної служби України, 2. Головного управління державної міграційної служби України в м. Києвіпро визнання протиправним та скасування Висновку № 136/2018, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України (02152, м. Київ, вулиця Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 37768863), Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, 9, код ЄДРПОУ 36591201), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Висновок № 16/2018 за результатами службої перевірки за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1, щодо законності оформлення паспорта громадянина, сформованого Управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві та затвердженого 17.05.2018 року директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України;

- зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в м. Києві повернути паспорт громадянина України ОСОБА_1, що був вилучений на підставі оскаржуваного Висновку, у разі його знищення - документувати новим та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон, який відповідно, до Висновку оформлений за серією НОМЕР_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію суду 28.01.2019 року подано представником Державної міграційної служби України відзив по справі, в якому, крім іншого, викладено вимогу про здійснення розгляду справи за участю представника Державної міграційної служби України.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за участю представника Державної міграційної служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст клопотання представника відповідача-1, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за участю представника Державної міграційної служби України та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Державної міграційної служби України про розгляд справи за участю представника Державної міграційної служби України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.А. Добрівська