Court ruling № 80891882, 03.04.2019, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

03 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/804/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Муравйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування п. 20 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №65 від 22.06.2018 щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; зобов'язання прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком №499, прийнятим на виконання вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або) перевірочні" та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, як інваліду 2 групи з 04.10.2012, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/804/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

26.03.2019 відповідачем надано до суду клопотання про закриття провадження у справі № 440/804/19.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 1640/2510/18, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, позивачу вже відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 20 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №65 від 22.06.2018 щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; зобов'язання прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.10.2012, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Тому, за твердження відповідача, є постанова суду, що набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той же самий предмет, із тих самих підстав.

У судовому засіданні представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував. Зазначав, що у справі №1640/2015/18 ОСОБА_3 просив зобов'язати МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України №2004-VIII від 06.04.2017, постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, розмір якої становить 300-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи. Уданій справі ОСОБА_3 просить зобов'язати МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком №499, прийнятим на виконання вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або) перевірочні" та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, розмір якої становить 24-місячного грошового забезпечення інвалідам ІІ групи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання про закриття провадження у справі без участі представника Міноборони.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Суд зазначає, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа №1640/2510/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування п. 20 протоколу №65 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.06.2018 щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; зобов'язання прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбаченої п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України №2004-VIII від 06.04.2017, постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, як інваліду 2 групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та вжити заходів до її виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 1640/2510/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 1640/2510/18 залишено без змін.

Як свідчить зміст вищевказаного судового рішення, предметом судового аналізу був п. 20 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 22.06.2018 №65, щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

Колегія судів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначала, що на час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено Порядком №975, який затверджений постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року.

Суди прийшов до висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. В свою чергу, таке право виникло у ОСОБА_3 у 2012 році, а до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся лише у грудні 2017 року, тобто з пропуском передбаченого п. 8 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" строку.

Стосовно того, положення якого нормативного акта слід застосовувати до спірних відносин - Порядку № 975 чи Порядку № 499, то суд виходить з такого.

Станом на дату звернення позивача Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяв вже в редакції Закону № 5040-VI, частиною другою Прикінцевих якого встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Отже, у Перехідних положеннях цього Закону окреслено коло осіб, на яких його положення, які набрали чинність з 1 січня 2014 року, не поширюються (зокрема, такими є особи, стосовно яких уже прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги).

За Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції від 1 січня 2014 року) особа, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, може його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Позивач звернувся про отримання одноразової грошової допомоги у грудні 2017 року вперше, тобто рішення щодо виплати цієї допомоги стосовно нього раніше не приймалося.

Поряд з тим урядова постанова, яку прийнято на реалізацію положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону № 5040-VI) містить положення (абзац третій пункту 2 Постанови № 975), за якими одноразова допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, яке діяло на день виникнення права на отримання допомоги.

Звідси можна дійти висновку, що порівняно з положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону № 5040-VI) такі норми Постанови № 975 звужують право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16, 16 2, 16 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції від 1 січня 2014 року) осіб (позивача зокрема), які до 1 січня 2014 року не зверталися про отримання цієї допомоги (в межах трирічного строку) і щодо яких, відповідно, не приймалося рішення щодо її призначення.

Право на отримання грошової допомоги у позивача виникло до набрання чинності Законом № 5040-VI (з дати встановлення інвалідності у 2012 році), проте про отримання цієї допомоги він звернувся тоді, коли Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (яким передбачено виплату одноразової грошової допомоги) діяв в новій редакції і передбачав, серед іншого, інші розміри такої допомоги (порівняно з попередньою редакцією цього Закону, яка діяла на дату встановлення позивачу інвалідності) та трирічний строк реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що у межах цієї справи позивач також оскаржує п. 20 протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.06.2018 №65 щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, правову оцінку якому надано судами у справі №1640/2510/18.

Таким чином, у спорі між тими самими особами, про той самий предмет і з тих самих підстав є судове рішення у справі №1640/2510/18, яке набрало законної сили 10.12.2018.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи наведене, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що наявність постанови, що набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є правовою підставою для закриття провадження в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №440/804/19 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст ухвали складено 03 квітня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва