Court ruling № 80859931, 01.04.2019, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

01 квітня 2019 р. Справа № 802/189/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду у справі за позовом приватного підприємства "Агрофірма Довжок МД" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом приватного підприємства "Агрофірма Довжок МД" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року адміністративний позов задоволено.

В подальшому, 26.03.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява від 25.03.2019 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду від 15.03.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В силу ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім’я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред’явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Водночас, до матеріалів заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, представником позивача доказів щодо сплати судового збору не додано. Доказів звільнення від сплати судового збору суду також не надано. При цьому, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 19 січня 2018р.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, оскільки заявником в повній мірі не виконано вимоги ч. 2 ст. 383 КАС України, то наявні підстави для повернення цієї заяви відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.

Щодо посилань представника позивача, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено обов'язку особи, яка звернулась із заявою в порядку ст. ст. 382 та 383 КАС України, сплачувати судовий збір, то суд їх відхиляє з огляду на те, що Кодексом адміністративного судочинства передбачений спеціальний порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

В силу положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, за своєю правовою природою ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України регулює різні моменти відносин та визначення судового контролю.

Так, відповідно до частини першої ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, зазначена стаття передбачає, що прийняття судом рішення про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке пов'язано з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення.

На відміну вищенаведеній статті 382 КАС України, захист прав позивача внаслідок рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено положеннями ст. 383 КАС України.

Відтак, заходи, можливість застосування яких передбачена ст. 382 та ст. 383 КАС України, за своєю правовою природою є різними, що унеможливлює їх використання на стадії процесу адміністративного судочинства, відмінній від описаної у диспозиції відповідної статті.

За наведеного, оскільки представником позивача подано до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії в зв'язку з невиконання рішення суду, в межах якої заявлено про обов’язок відповідача подати звіт про виконання рішення суду, роз'єднання яких для їх розгляду процесуальним Кодексом не передбачена, то суд приходить до висновку про повернення заяви від 25.03.2019 представнику позивача відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.

Керуючись ст. ст. 382, 383 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача від 25.03.2019 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії в зв'язку з невиконання рішення суду по справі за позовом приватного підприємства "Агрофірма Довжок МД" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна