№ 8084113, 16.02.2010, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010                                                                                           № 37/298

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Гогітідзе В.Ф. – дов. № 22/464 від 19.03.2009р.

від відповідача - Чебоненко О.Ф. – дов. № 64-6 від 11.01.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.07.2009

у справі № 37/298 ( .....)

за позовом                               ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

до                                                   Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу, ціна позову

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення боргу, ціна позову 374117,52грн.

На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну позивача його правонаступником Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль”.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги, останньою заявою про зменшення позовних вимог № 22/1225 від 10 липня 2009р. зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 1897929,51 грн., посилаючись на часткову оплату відповідачем придбаного товару, при цьому змінив предмет позову заявивши про стягнення суми боргу за період з 2004р. по травень 2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2009р. у справі № 37/298 в позові Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” відмовлено. При цьому, стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - відповідач) на користь Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (далі –позивач) 1700,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 р. у справі № 37/298 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009р. апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 29.09.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009р. розгляд справи № 37/298 було відкладено на 03.11.2009р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. розгляд справи № 37/298 було відкладено на 24.11.2009р. у зв’язку з витребування додаткових документів.

В судовому засіданні 24.11.2009р. було оголошено перерву до 08.12.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. розгляд справи № 37/298 було відкладено на 19.01.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. продовжено строк розгляду справи на один місяць.

В судовому засіданні 19.01.2010р. позивачем заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України. Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання не заперечує.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. продовжено строк вирішення спору у справі № 37/298 та розгляд справи відкладено на 16.02.2010р.

Не зважаючи на вимогу суду (ухвала від 29.09.2009р.) відповідач письмовий відзив та письмові пояснення щодо актів звіряння від 01.05.2009р. та 01.06.2009р. не надав.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської адміністрації”. Колегія суддів розглянувши клопотання відхилила його в зв’язку з тим що Договір на постачання тепла та розрахунку по ньому здійснюються тільки позивачем та відповідачем.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.01.1998р. між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” та відповідачем як правонаступником Державного комунального підприємства по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 1 договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, гарячого водопостачання до належних відповідачу будинків м. Києві в обсязі 88272 Гкал/рік, а останній –оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до п. 10.1 договору з урахуванням умов угоди № 1 про зміну і доповнення спірного договору від 1 січня 2000 р. встановлений з 1 січня 1998 до 31 грудня 1998 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною стороною не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. Доказів припинення або зміни договору в установленому порядку суду не надано.

30.08. 2001р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3 на подачу питної води для ГВП до спірного договору, згідно з якою позивач зобов’язався подати відповідачу питну воду для ГВП, отриману ним із комунального водопроводу Київводоканалу, а відповідач –сплачувати вартість наданих послуг до 20 числа місяця наступного за звітним.

Позивач у позовній заяві зазначає, що позивач виконує свої зобов’язання повністю, а відповідач всупереч умов договору, додаткової угоди № 3 не оплатив спожиту протягом січня 2001-грудня 2002 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 січня 2003 р. 3483515,30 грн., а також не оплатив вартість послуг з подачі питної води за цей же період, заборгувавши 258102,22 грн., а тому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 3741617,52 грн.

Позивач заявою від 10.07.2009р. № 22/1225 зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 1897929,51 грн. за відпущену теплову енергію за період з 2004р. по травень 2009р.

Місцевий суд у рішенні посилається на те, що позивачем не надано доказів підставності зарахування сум поточних платежів за теплову енергію, у т.ч. розщеплених КП ГІОЦ сум оплати мешканцями належних відповідачу будинків за надані житлово-комунальні послуги, в рахунок погашення боргів інших періодів, а тому відсутня заборгованості відповідача по оплаті за спірним договором за період 1 грудня 2001-1 серпня 2004 років.

          Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

          В матеріалах справи наявний акт звіряння з якого вбачається, що станом на 01.06.2009р. борг за спожиту теплову енергію за даними позивача складає 1897929,51 грн., а заданими відповідача борг – 1311376,16 грн.

          Як зазначалось вище Договір від 01.01.1998р. на постачання теплової енергії укладений між позивачем та відповідачем, останнім не надано будь-яких доказів про припинення, зміну або скасування в установленому порядку цього договору, не надано ніяких доказів про неотримання послуг по цьому договору, а також не надано жодних доказів про оплату за отримані послуги (ухвала суду від 19.01.2010р.).

          Отже, на думку колегії суддів позивачем доведено, що загальний борг відповідача перед позивачем складає 1897929,51 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Оскільки, позивачем доведено, що борг відповідача перед позивачем складає 1897929,51 грн. то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Позивачем при подачі апеляційної скарги сплачено 12750 грн. мита, хоча відповідно до Декрету КМ України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 необхідно було сплатити 9489,64 грн. переплата складає 3260,36 грн. У зв’язку з чим відповідно до ст. 49 ГПК України 9489,64 грн. мита необхідно стягнути з відповідача, а 3260,36 грн. підлягає поверненню з бюджету.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 37/298 від 28.07.2009р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4.Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” задовольнити.

5. Стягнути Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 22992769) на користь Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) 1897929,51 грн. та 1700 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9489,64 грн. державного мита сплаченого при подачі апеляційної скарги.

6. Повернути Закритому акціонерному товариству “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) з Державного бюджету України (одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 26077968, Банк одержувача: ГУДК України в м. Києві, МФО 820019, рахунок 31110095700011, Код платежу за бюджетною класифікацією: 22090200, Символ звітності банку: 095) зайво сплачене державне мито в сумі 3260,36 грн.

7.Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

8.Матеріали справи № 37/298 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді