Decision № 80833112, 20.03.2019, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/418/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним рішення у формі листа №3900/З/16-31-04-46 від 29.12.2018 щодо повернення поданої ОСОБА_1 заяви від 10.12.2018 з додатками, на отримання грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2018 відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до Закону України "Про міліцію" він має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби. Вказував, що звернувся до ГУ ДФС в Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак отримав відповідь про те, що підстав для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції відносно позивача немає. На думку ГУ ДФС у Полтавській області Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, не поширюється на працівників податкової міліції.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскільки позивач звільнений з органів податкової міліції, а підставою встановлення позивачу ІІ групи інвалідності стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах податкової міліції, то виплата йому одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції". На думку відповідача, постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та Закон України "Про Національну поліцію" не поширюється на працівників податкової міліції /а.с. 27-29/.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у складі ГУ ДФС у Полтавській області та наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 29.03.2017 № 58-о звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС (через хворобу).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0565103 від 16.11.2017, з 06.11.2017 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності (інвалідність пов'язана з виконанням службових обов`язків) /а.с.10/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 816/913/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України в Полтавській області, ДФС України задовольнити частково; рішення ГУ ДФС у Полтавській області у формі листа № 1870/3/16-31-04-50 від 07.12.2017 про повернення заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності визнано протиправним та скасовано; зобов'язано ГУ ДФС у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2017 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0012871, з 19.10.2018 під час повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (інвалідність пов'язана з виконанням службових обов`язків) /а.с.11/.

Згідно довідки Полтавської обласної МСЕК серії АГ №0022653 від 08.11.2018 позивачу встановлено 70% ступінь втрати професійної працездатності /а.с. 14/.

10.12.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності із вищою групою, яка настала у період проходження служби в органах державної фіскальної служби /а.с. 12-13/.

Листом № 3900/3/16-31-04-46 від 29.12.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для направлення до ДФС України наданих до заяви документів. На думку ГУ ДФС у Полтавській області, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, не поширюється на працівників податкової міліції На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не врегульовано /а.с. 16-17/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей.

На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII та Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIІI.

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень нового Закону передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015) Законом України від 13.02.2015 №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

В свою чергу постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 прийнята відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію». Згідно пункту 2 цієї постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015р. №208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

Суд виходив з того, що призначення одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови набуття права на отримання такої допомоги до 12.03.2015, а тому оскільки позивач набув таке право після 12.03.2015 та у період чинності статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII, який набув чинності 12.03.2015), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним законом та в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України №850.

Доводи наведені у відзиві на позов є безпідставними, оскільки у період з 12.03.2015 (дата набрання чинності Закону №208-VIII) до 31.10.2015 (дата набрання чинності Порядку № 850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ визначав Порядок № 707.

ІІ групу інвалідності позивачу встановлено у жовтні 2018 року, тобто після набрання чинності Законом №208-VIII, а про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся 10.12.2018, тобто після набрання чинності Порядку № 850, а тому суд виходить з того, що розмір одноразової грошової допомоги позивачу повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону № 565-XII (в редакції, чинній з 12.03.2015) та відповідно до Порядку № 850.

Отже, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному статтею 23 Закону України «Про міліцію», та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.12.2018 про проведення виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання Головне управління ДФС у Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2018 про проведення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.12.2018 про проведення виплати одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2018 про проведення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 квітня 2019 року.

Суддя А.Б. Головко