Decision № 8076295, 08.02.2010, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10 Справа № 24/5/09

за позовною заявою: Приватного підприємства виробничо –комерційної фірми “АКМА” , м. Дніпропетровськ ( 49033 , м. Дніпропетровськ , вулиця Героїв Сталінграду , бульвар 139 –К).

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Промислово –технологічна компанія” , м. Запоріжжя ( 69118 , м. Запоріжжя , вулиця Чубанова , будинок 1).

про стягнення заборгованості .

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Лазуренко І.С. ( дов. від 02.12.2009 р.).

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

ПП ВКФ “АКМА” , м. Дніпропетровськ поданий позов про стягнення з ТОВ Фірми “Промислово –технологічна компанія” , м. Запоріжжя суми 3472 грн. 23 коп. , в тому числі : - 2623 грн. 12 коп. основного боргу ; - 264 грн. 94 коп. суми нарахованого індексу інфляції ; - 68 грн. 60 коп. суми 3 % річних ; - 515 грн. 57 коп. пені.

Ухвалою від 07.12.2009 р. позовні матеріали прийняті к провадженню , слухання господарської справи призначено на 21.12.2009 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 28.01.2010 р. , позивач відповідно до ст. 22 ГПК України вточнив позовні вимоги , просить суд стягнути на користь Приватного підприємства 397 грн. 59 коп. пені , обрахованої відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України .

Уточнення судом прийнято , оскільки відповідно до вимог ст. 22 ГПК України , позивач вправі до прийняття рішення по суті звернутися із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

У засіданні суду 08.02.10 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві ( з урахуванням наданого письмового уточнення від 28.01.2010 р.) , пояснивши наступне. 30.12.2008 р. ПП ВКФ “АКМА” відповідно до листа –заявки ТОВ “ПромТехноКом” від 25.12.2008 р. № 24/12 , рахунку –фактури № СФ –727 від 25.12.2008 р. , видаткової накладної № РН –533 від 26.12.2008 р. , на підставі довіреності № 80 від 29.12.2008 р. поставило останньому пили стрічкові в кількості 20 шт. на загальну суму 4 623 грн. 12 коп. Відповідно до вимог статей 655 , 662 ЦК України обов’язок Приватного підприємства передати зазначений товар товариству був виконаний в момент вручення , тобто 30.12.2008 р., що підтверджується декларацією перевізника –ПІН “Авто люкс” № 6063115 від 29.12.2008 р. Відповідачем було гарантовано оплату згідно рахунку № СФ –727 від 25.12.2008 р. до 12.01.2009 р. , про що зазначається в вищезазначеному листі –заявці. Листом від 16.01.2009 р. № 6 , Актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.12.2008 р. до 19.01.2009 р. ( вх. № 108 від 04.02.2009 р.) , відповідача було повідомлено про порушення договірних зобов’язань. 21.01.2009 р. відповідачем частково було погашена існуюча заборгованість в розмірі 2000 грн. 00 коп. ( виписка банку від 21.01.2009 р.). Сума заборгованості в розмірі 2 623 грн. 12 коп. була підтверджена відповідачем в складеному Акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2008 р. по 19.01.2009 р. Відповідачу, 09.11.2009 р. був направлений лист з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 2623 грн. 12 коп. та Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.12.2008 р. до 10.11.2009 р. За висновками позивача, між сторонами був укладений усний договір купівлі – продажу з відстроченням платежу до 12.01.2009 р. Посилаючись на статті 530 , 610 –612 , 625 , 655, 692 ЦК України , просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов визнає частково , в сумі 2 623 грн. 12 коп. основного боргу , в решті вимог просить у задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції пояснив наступне. У грудні 2008 р. позивач здійснив поставку на адресу відповідача пил стрічкових в кількості 20 шт. на загальну суму 4623 грн. 12 коп. Термін сплати сторони не узгодили. 21.01.2009 р. відповідачем була частково сплачена вартість поставлених стрічкових пил , на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 2 000 грн. 00 коп. Враховуючи , що вимогу про сплату боргу позивач пред’явив 10.11.2009 р. , відповідно до ст. 530 ЦК України , вимоги по стягненню з відповідача втрат від інфляції та 3 % річних до строку закінчення терміну виконання зобов’язань на підставі вказаної вимоги , необґрунтовані . Враховуючи , що розмір пені сторонами не встановлювався , вимоги про стягнення пені необґрунтовані.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фірмою “Промислово –технологічна компанія” , м. Запоріжжя на адресу Приватного підприємства виробничо –комерційної фірми “АКМА” , м. Дніпропетровськ факсом 25.12.2008 р. направлена заявка на поставку товару ( пил стрічкових ) , а саме : - М 42-27 –09-10/14-2910 у кількості 10 штук ; - М 42-27-09-6/10-2910 у кількості 10 штук.

На бланку факсограмми , направленої на адресу позивача є надпис “ по счету № СФ –727 от 26.12.2008 до 12 января 2009 г.”

Згідно наданого до матеріалів справи рахунку –фактури № СФ – 727 від 25.12.2008 р. на адресу відповідача поставлені пили стрічкові ( 3857-27-0, 9 - ЕZ - S- 2910 та 3857-27-0, 9 - ЕZ - М- 2910 ) на загальну суму 4623 грн. 12 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання вказаного товару , ТОВ Фірма “Промислова –технологічна компанія” , м. Запоріжжя не має претензій к кількості , якості та асортименту отриманого товару.

У підтвердження заявленого позову позивачем надана довіреність № 80 від 29.12.2008 р. на отримання товару ( пила стрічкова) у кількості 20 штук та видаткова накладна № РН –533 від 26.12.2008 р.

Також , позивачем надана декларація № 6063115 на перевезення вказаного товару ( дата відправлення –29.12.2008 р. , дата прибуття –30.12.2008 р.).

Сторонами проведена звірка взаєморозрахунків станом на 19.01.2009 р. , за результатами якої заборгованість відповідача складає 4 623 грн. 12 коп.

21.01.2009 р. відповідач частково сплатив суму заборгованість у розмірі 2000 грн. 00 коп. ( банківська виписка від 21.01.2009 р. ), решта суми заборгованості станом на 08.02.2010 р. становить 2 623 грн. 12 коп.

Відповідач суму заборгованості визнає у повному обсязі .

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України , зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог , - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Позивач стверджує , що відповідач здійснивши на заявці ( факсограммі) надпис щодо гарантування оплати по рахунку № СФ –727 від 26.12.2008 р. до 12.01.2009 р. , прийняв на себе зобов’язання щодо термінів оплати отриманого товару.

Відповідач заперечує проти вказаного факту , представник відповідача пояснив суду , що в заявці на поставку товару від 25.12.2008 р. ТОВ Фірма “Промислова –технологічна компанія” , м. Запоріжжя не ставила відмітку про гарантовану дату оплати товару .

Дослідивши вказаний документ , суд не знаходить підстав для визначення дати оплати за товар по рахунку –фактурі № СФ –727 від 25.12.2008 р. та видатковій накладній № РН –533 від 26.12.2008 р. до 12.01.2009 р. , оскільки , по –перше , в заявці посилання на рахунок № СФ –727 від 26.12.2008 р. , а в матеріали справи наданий рахунок –фактура № СФ –727 від 25.12.2008 р. По –друге , рахунок - фактура № СФ- 727 від 25.12.2008 р. дійсний до сплати до 26.12.2008 р. , а видаткова накладна № РН –533 від 26.12.2008 р. виписана 26.12.2008 р. В той же час , товар був переданий позивачем 30.12.2008 р. , що підтверджується декларацією № 6063115.

Позивач , крім іншого , посилається на лист № 6 від 16.01.2009 р. як на письмову вимогу до відповідача здійснити оплату по рахунку № СФ –727 від 25.12.2008 р.

Суд не може прийняти вказаний лист як вимогу сплатити вартість товару , оскільки позивачем не надані докази направлення цього листа на адресу відповідача та отримання листа ТОВ Фірмою “Промислово –технологічна компанія” , м. Запоріжжя .

Також , позивачем наданий лист № 289 від 09.11.2009 р. про вимогу до відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 2 623 грн. 12 коп. , на підтвердження направлення якого надане поштове повідомлення № 13355716 , яке відправлене 10.11.2009 р. , а отримане уповноваженою особою 17.11.2009 р.

Згідно із вимогами статті 530 ЦК України , якщо строк ( термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконувати такий обов’язок у 7 –й термін від дня пред’явлення вимоги , якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Датою пред’явлення вимоги про оплату слід вважати 17.11.2009 р. , тобто дату отримання листа № 289 від 09.11.2009 р. відповідачем .

Сплатити вартість отриманого товару відповідач повинен був у 7 –денний термін , а саме з 17.11.2009 р. по 24.11.2009 р. включно.

Фактично , станом на день прийняття рішення по суті , відповідач не надав суду документальних доказів , які підтверджують факт оплати заборгованості в сумі 2 623 грн. 12 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2 623 грн. 12 коп. слід задовольнити.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПП ВКФ “АКМА” , м. Дніпропетровськ суму пені у розмірі 397 грн. 59 коп. , обраховану відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України , за період з 22.01.2009 р. по 22.07.2009 р.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань “ , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Як свідчать матеріали справи письмовий договір між сторонами не укладався , а питання стягнення пені та її розмір не узгоджувався .

Також , позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення суми інфляційних витрат за період з 22.01.2009 р. по 30.10.2009 р. ( включно) в розмірі 264 грн.94 коп. та 3% річних за вказаний період в сумі 68 грн. 60 коп.

За приписами статті 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання . Боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Я зазначалось господарським судом , право вимоги боргу у позивача виникло з 25.11.2009 р. , тобто відповідно і стягнення суми трьох процентів річних та інфляційних витрат виникло у ПП ВКФ “АКМА” , м. Дніпропетровськ саме з цієї дати , а не за період , який заявлений в позові ( з 22.01.2009 р. по 30.10.2009 р.).

Виходячи з викладеного у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 264 грн. 94 коп. інфляційних витрат та суми 3 % річних в розмірі 68 грн. 60 коп. слід відмовити.

Підсумовуючи викладене , позов підлягає задоволенню частково , в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2 623 грн. 12 коп. В решті заявлених вимог слід відмовити.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з відповідача на користь позивача суму державного мита у розмірі 79 грн. 76 коп. та суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 184 грн. 56 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Промислово – технологічна компанія” , м. Запоріжжя ( код 23286565, р/р 26007202386001 в ЗРУ КБ “Приватбанк” , МФО 313399 ; 69118 , м. Запоріжжя , вулиця Чубанова будинок 1) на користь Приватного підприємства виробничо –комерційної фірми “АКМА” , м. Дніпропетровськ ( 49033 , м. Дніпропетровськ , вулиця Героїв Сталінграду , будинок 139 –К ; код 20278565 , розрахунковий рахунок 2600300016822 в ФАТ “Укрексімбанк” , м. Дніпропетровськ , МФО 305675) суму основного боргу у розмірі 2 623 грн. 12 коп. , суму державного мита у розмірі 79 грн. 76 коп. та суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 184 грн. 56 коп.

В решті заявлених позовних вимог відмовити .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя