№ 8073892, 10.02.2010, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 лютого 2010 р. № 17/171 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 30.10.2009

у справігосподарського суду Львівської області

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Тисмениця"

простягнення 67925,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з’явилися

від відповідача:Мельничук В.А. –дов. від 25.08.2009 ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 30.10.2009 господарського суду Львівської області в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів того, що невідповідність фактичної ваги вантажу вазі зазначеній в перевізних документах, сталося з вини відповідача.

Не погоджуючись з судовим рішенням ДП "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить рішення господарського суду Львівської області скасувати, посилаючись на, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 37, 111 Статуту залізниць України, ст.ст. 218, 228, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 43, 22, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що за залізничною накладною №36418203 від 11.03.2009, на підставі договору № 584 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 07.10.2008, у вагоні №67673855 ТОВ "Тисмениця" відправило зі станції Скнилів Львівської залізниці на адресу ВАТ ММК м. Ілліча вантаж - брухт та відходи чавунові, вид 505, вагою брутто 89000 кг, нетто 66000 кг, тара 23 000 кг. Станція призначення - Маріуполь –Сортувальна ДП "Донецька залізниця" .

11.03.2009 на станції Маріуполь-Сортувальна “ДП “Донецька залізниця” складено комерційний акт № 47, в якому зазначено, що на вимогу ВАТ ММК м. Ілліча, проводилося переважування вагону №67673855 та встановлено невідповідність маси вантажу даним, зазначених у залізничній накладній. Навантаження у вагонах рівномірне. Поверхня вантажу вкрита металевими листами, які марковані вапном. Листове покриття та маркіровка не порушені, виємок та заглибин немає.

Згідно ст.ст. 23, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 (далі –Статут) відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За неправильне зазначення у накладній маси вантажу з відправника стягується штраф згідно ст.118 Статуту, розмір якого складає п’ятикратну провізну плату за всю відстань перевезення. Крім того, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф, згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт. Пунктом „а” ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України передбачено, що невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, засвідчується комерційний актом.

За приписами ст. 24 Статуту відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній несуть вантажовідправники.

Статтями 216, 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів, якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу до кількості зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити) або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу.

Як встановлено господарським судом, зважування вантажу вагону №67673855 здійснювалось Львівською залізницею (станцією відправлення) на підставі договору № 584 від 07.10.2008 і ніяких зауважень з боку залізниці при зважуванні вагону та при оформленні перевізних документів при прийнятті вантажу до перевезення не було.

Факт зважування залізницею 06.03.2009 вантажу у вагоні № 67673855 підтверджено також записом у книзі зважування вантажів на вагонних вагах станції Скнилів. Вартість наданих залізницею послуг включена до накопичувальної картки №06030557 зборів за роботи та штрафи, пов’язані з перевезенням вантажів (вантажобагажу) за період з 06.03.2009 по 06.03.2009 і відповідачем оплачена.

Таким чином, господарський суд правомірно дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки вимоги позивача не доведенні та належним чином не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Львівської області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 30.10.2009 господарського суду Львівської області зі справи №17/171 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

Л.І.Рогач