Decision № 80719586, 19.03.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19 березня 2019 року Справа №160/255/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головучого судді Коренева А.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь"про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь" (далі - ТОВ «Сталь», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 13.12.2018 №7150-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сталь».

04 березня 2019 року представник позивача до закінчення судових дебатів надав до суду в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України заяву про розмір судових витрат, в якій зазначила, що докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 вказаний позов задоволено в повному обсязі.

11 березня 2019 року від представника позивача до суду надійшла зява про винесення додаткового рішення та надано Договір про надання правової допомоги від 02.10.2017 року, акт про надання послу за Договором про надання правової допомоги від 02.10.2017 року, а також 18 березня 2019 року надано платіжне доручення № 030010 від 15.03.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року призначено заяву до розгляду у судове засідання на 19.03.2019 року

В судове засідання 19.03.2019 року предстаник позивача надала заяву про розгляд заяви про винесення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Представник відповідача просив вказане питання вирішити на розсуд суду, проти задоволення заяви заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що адвокат, як самозайнята особа повинна була надати докази відображення доходів отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення ОСОБА_1 обліку доходів та витрат. Також, заява не підтверджено документально витрати Позивача - ТОВ «СТАЛЬ» на правову допомогу, оскільки платіжне доручення №030010 від 15.03.2019 року, тобто після винесення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом - після 04.03.2019 та платіжне доручення не містить звіту про надання правової допомоги, та не містить інформації за які саме послуги було сплачено суму 3000 грн., та по якій справі.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення приходить до висновку про її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 02.10.2017 року, додаткову угоду №1 від 03 січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 02.10.2017 року, акт прийому надання послуг до договору про надання правової допомоги від 02.10.2017 року, оригінал платіжного доручення від 15.03.2019 про сплату послуг відповідно до додаткової угоди №1 від 03 січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 02.10.2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу тільки за відповідним клопотанням іншої сторони.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області передбаченим ст. 134 КАС України правом не скористалось, відповідне клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявило.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Доводи відповідача про те, що заявником не підтверджено документально витрати Позивача - ТОВ «СТАЛЬ» на правову допомогу, оскільки платіжне доручення № 030010 від 15.03.2019 року, надано після ухвалення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом є безпідставні, оскільки такі умови були визначені п. 4.3 додатковою угоду №1 від 03 січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 02.10.2017 року.

Стосовно посилань відповідача на обов'язковість ведення адвокатом ОСОБА_1 обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі №160/255/19 задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема платіжне доручення у якому зазначено призначення платежу з посиланням на відповідний Договір, та наявна відмітка банку про проведення платежу, а також те, що їх сума була обґрунтованою, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" про винесення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" (ЄДРПОУ-35394737) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Додаткове Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев