Court ruling № 80658583, 25.03.2019, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/638/19

25 березня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

- визнати рішення управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 02.01.2019 про відмову ОСОБА_1 призначення субсидій - протиправним та скасувати;

- зобов'язати управління соціальної політики Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2018 та зобов'язати переглянути її на комісії з урахуванням життєвих обставин у яких вона опинилась.

Пунктом 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Як слідує з позовної заяви, позивач у справі є ОСОБА_1, однак позовну заяву підписано адвокатом ОСОБА_2.

На підтвердження своїх повноважень адвокат до позовної заяви додала ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 14.03.2019 серії ТР №062298, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 14.03.2019 №б/н. Водночас, у матеріалах справи відсутній вказаний договір про надання правової допомоги від 14.03.2019 №б/н.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, частина перша статті 1 КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Представник, через якого у відповідності до частини першої статті 55 КАС України має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.

Відповідно до статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Проте, статтями 44, 47 КАС України не надано право представникам підписувати від імені учасників справ позовної заяви, оскільки право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №810/739/15.

Тобто, єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення із позовною заявою до суду.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 31.05.2018 у справі №813/4070/17.

З цього питання, також неодноразово висловлювалася ОСОБА_3 Верховного Суду, яка зазначала, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній належним чином засвідчений відповідний документ, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 реалізувати своє право на звернення з даним позовом до Тернопільського окружного адміністративного суду не самостійно, а через представника, а також те, що дана позовна заява підписана особою, яка не мала права його підписувати, або не надала документи на підтвердження права підписувати від імені позивача позовну заяву, суд дійшов висновку, що даний позов і додані до нього документи слід повернути позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 59, 169, 241, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановленя.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 25.03.2019.

Суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.