Court ruling № 80428434, 12.03.2019, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/6695/19

Провадження 2/127/922/19

УХВАЛА

12 березня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінактив» про визнання припиненими зобов’язання за кредитним та іпотечним договорами,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07.03.2019 року звернулась до суду з вищевказаним позовом.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, засоби зв’язку відповідачів та офіційну електронну адресу/адресу електронної пошти сторін по справі.

Позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язків досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Також всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім цього, відповідно до п.п. 6, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, позивачем долучено не всі належним чином засвідчені копії документів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», визначено, що сума 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, станом на 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв’язку з вищенаведеним позивачу слід доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн. на рахунок Вінницького міського суду Вінницької області.

Як вбачається з матеріалів справи позивач посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

У преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 22 цього Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Проте, іпотека є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Договір іпотеки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або як договір про намір здійснити такі дії.

Іпотекодавець не може розглядатися як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначеного правового висновку (стосовно забезпечувального зобов'язання) дійшов і Верховний суд України в своїй постанові від 27 квітня 2017 року в у справі № 6-1153цс16.

Вказані обставини свідчать, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, встановлених ст. 177 ЦПК України, а тому суд прийшов до висновку, що заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Фінансова Компанія «Фінактив» про визнання припиненими зобов’язання за кредитним та іпотечним договорами залишити без руху.

Надати позивачу строк три дні з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції з врахуванням зазначених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя