Court ruling № 8035292, 19.01.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-19572/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:           Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року

та постанову Господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року

у справі № 7/331-АП-07

за позовом Приватного підприємства «Банс»

до 1. Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області

2. Державної податкової інспекції у м. Херсоні

за участю Прокуратури Херсонської області

про стягнення 600000 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Банс», зобов’язано Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області стягнути з Державного бюджету України на користь позивача борг по невідшкодованому податку на додану вартість в сумі 600000 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у м. Херсоні оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у поточному податковому періоді, визначається сумою податку на додану вартість, фактично сплаченою отримувачем товарів у попередньому звітному періоді незалежно від податкового періоду, у якому ця сума податку на додану вартість була нарахована та включена до податкового кредиту платника податку.

Судами встановлено, що за даними наданої податковому органу податкової декларації за жовтень 2006 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем задекларовано залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 753655 грн., з яких 600000 грн. заявлено до бюджетного відшкодування шляхом перерахування заявленої суми на рахунок платника податку в установі обслуговуючого банку.

Актом перевірки від 15 січня 2007 року № 15/23-7/32617959 ДПІ у м. Херсоні зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що виразилось у завищенні бюджетного відшкодування на суму 589093 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 19 січня 2007 року про зменшення бюджетного відшкодування на вказану суму.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 27 березня 2007 року у справі № 9/84-Ап-07, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2007 року, податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 19 січня 2007 року визнано нечинним.

Вказані судові рішення згідно частини 5 статті 254 КАС України набрали законної сили 04 червня 2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та ГУ ДК України від 02 липня 1997 року № 209/72, з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку. Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету (пункти 3.4, 4.1, 6.2).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.

Отже, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                                        Голубєва Г.К.

                                        Маринчак Н.Є.

          Федоров М.О.