Court ruling № 80335021, 11.03.2019, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2019 р. Справа № 914/424/19

місто Львів

Суддя Т.Я. Рим, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Захід",

до відповідача:

приватного підприємства "Дніпро-Захід",

предмет позову:

стягнення 431'761,45 грн.,

встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15.12.2017) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить зустрічне забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість позивач не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, зазначивши, що забезпечення позову не спричинить відповідачу будь-яких збитків, у зв'язку з чим вжиття зустрічного забезпечення є непотрібним.

З приводу зазначеного, суд наголошує, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв'язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Підсумовуючи вищезазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов’язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Т-Захід".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення виявлених порушень заявник управі повторно подати заяву про забезпечення позову.

Суддя Рим Т.Я.