Court ruling № 80294950, 06.03.2019, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 205/1990/19

Єдиний унікальний номер судової справи 205/1990/19

Номер провадження 1-кс/205/629/19

УХВАЛА

іменем України

06 березня 2019 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018040690000313 від 10.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2019 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040690000313 від 10.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 09.02.2018 до Новокодацького ВП ВДП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій просить прийняти міри до невстановленої особи, яка в грудні 2017 року шахрайським шляхом заволоділа майном, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. І. Мазепи, 42/8. Сума збитків встановлюється.

Вказаний факт було зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018040690000313 від 10 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 16 лютого 2018 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, а саме – квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка підлягає державній реєстрації.

В подальшому встановлено, що відповідно до відповідей № 14/5-4753 та № 14/5-4754 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 22.12.2017, наданої державному нотаріусу Другої дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_6, відповідно даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, за вищевказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_7 з 27.03.1973 до дня смерті (01.12.2009), знятий з реєстраційного обліку з 15.03.2010, спадкоємцем якого була його мати – ОСОБА_8, яка зареєстрована з 09.07.1998 до дня смерті (23.02.2014) та знята з реєстраційного обліку з 07.04.2014, спадкоємцем якої був ОСОБА_5, який зареєстрований з 18.10.2002 до дня смерті (17.07.2017) та знятий з реєстраційного обліку з 22.12.2017.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі свідоцтва про право власності, виданої 20.05.1992 Виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів власником квартири № 8, яка розташована по пр. Івана Мазепи, 42, у м. Дніпро, стала ОСОБА_9. Відповідний запис був внесений державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ОСОБА_10, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 37174072 від 20.09.2017.

Проте, відповідно до відповіді КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР» за № 1084 від 30.01.2018, наданої державному нотаріусу Другої дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_6, встановлено, що станом на 31.12.2012 державна реєстрація права власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою не проводилось.

В подальшому власником квартири № 8, яка розташована по пр. Івана Мазепи, 42 у м. Дніпро, став ОСОБА_11 згідно договору купівлі-продажу серії та номером: НМЕ809549 № 886, виданого 26.09.2017 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12.

Наразі власником квартири № 8, яка розташована по пр. Івана Мазепи, 42 у м. Дніпро, став ОСОБА_13 згідно договору купівлі-продажу, викладеного на спеціальних бланках нотаріальних документів серії та номером: НМХ770861, НМХ770862 та №1735, виданого 27.12.2017 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_14.

Таким чином, враховуючи викладене, досудове слідство доходить висновку, що квартира № 8, яка розташована по пр. Івана Мазепи, 42, у м. Дніпро, незаконно вибула з комунальної власності міста.

28.02.2019 квартиру АДРЕСА_2, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018040690000313.

На підставі викладеного, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3, заборонити здійснення будь-яких операцій пов’язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь–яким чином та використовувати зазначено майно.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Нормою ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, суд приходить до висновку, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування справи, у даному провадженні існує необхідність в накладенні арешті на квартиру АДРЕСА_3.

Керуючись ст.ст. 110, 132, 159-162, 167-172, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018040690000313 від 10.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя Н.Г. Остапенко