Decision № 80267617, 04.03.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3665/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання

без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ”, 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621;

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 1, код ЄДРПОУ 03196676;

третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова, 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 11, код ЄДРПОУ 37999612;

про стягнення заборгованості за договором №78/08 від 01.07.2015 у розмірі 10615,76грн. за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором №78/08 від 01.07.2015 про взаємне співробітництво та фінансування пільг населенню у розмірі 10615,76грн. з яких 2095,22грн. – 3%річних та 8520,55грн. – інфляційних за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, не було своєчасно відшкодовано кошти за надані послуги з газопостачання по субсидіям.

Ухвалою від 02.01.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу згідно ст.. 250 ГПК України встановлено 15-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позов, позивачу згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів з дня отримання відзиву на позов для надання відповіді на відзив, а третій особі згідно ст. 252 ГПК України встановлено строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали на подання пояснень.

22.01.2019, через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечував, посилаючись на те, що Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради було здійснено погашення заборгованості у встановлений законодавством строк, а сама заборгованість виникла внаслідок того, що Управління не має можливості оплати будь-яких зобов'язань до моменту отримання відповідних коштів на свій рахунок.

Позивач свої правом, передбаченим ст. ст. 166, 252 ГПК України, не скористався та не надіслав до суду відповідь на відзив. Третя особа по справі своїм правом на подання пояснень по справі не скористалась, хоча як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду про відкриття провадження по справі отримала ще 09.01.2019. Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" позивач, постачальник) і Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (відповідач, Управління) було укладено Договір № 77/08 про взаємне співробітництво та фінансування субсидій та компенсацій населенню.

Предметом вищевказаного Договору є взаємне співробітництво між сторонами в частині обміну інформацією, пов'язаною з нарахуванням населенню субсидій за послуги із споживання природного газу та фінансування субсидій населенню (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, постачальник зобов'язався постачати в 2015 році газ населенню, яке отримує субсидії.

Згідно п. 2.2.1. Договору, Управління зобов'язалося при надходженні субвенцій з державного бюджету та в межах затвердженого кошторису відшкодовувати постачальнику нараховані субсидії та підтверджених актом звіряння.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань, згідно умов даного Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства (п. 3.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом липня-грудня 2015 року здійснював постачання природного газу населенню Новобаварського району м. Харкова, яке отримує субсидії, що підтверджується актами звіряння розрахунків по формі № 3-пільга, на загальну суму 3 239 741,60 грн.

Як стверджує позивач ним протягом липня-грудня 2015 року здійснено постачання природного газу пільговій категорії населення Новобаварського району м. Харків, які підпадають під дію норм Законів України "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закон України "Про прокуратуру" тощо.

Загальна вартість послуг у вказаний період становила 3 239 741,60грн, проте відповідачем у встановлений строк не проведено у повному обсязі розрахунок за надані послуги з газопостачання пільговій категорії населення.

Такі обставини стали підставою для звернення з даним позов до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Харківгаз Збут" шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради 3%річних у розмірі 2095,22грн. та 8520,55грн. – інфляційних.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради було здійснено погашення заборгованості у встановлений законодавством строк, а сама заборгованість виникла внаслідок того, що Управління не має можливості оплати будь-яких зобов'язань до моменту отримання відповідних коштів на свій рахунок.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Приписами Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (статті 12-15), "Про жертви нацистських переслідувань" (статті 6-1 - 6-4), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (статті 20, 30), "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (стаття 6), "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (стаття 12), "Про охорону дитинства" (стаття 13) передбачено соціальні пільги з оплати послуг з газопостачання для окремих категорій громадян.

В вище перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок постачальника природного газу ТОВ "Харківгаз Збут" постачати природний газ пільговій категорії населення кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до Закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", в редакції, що діяв до 01.01.2018.

Таким чином, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, відповідно до приписів статей 89, 102 Бюджетного кодексу України, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до п. 3 Порядку, є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно Закону України від 20 грудня 2016 року № 1789-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" було внесено зміни до ст. 91 Бюджетного кодексу та доповнено її пунктом 20-4, згідно з яким до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів належать видатки на пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тощо.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Новобаварського району м. Харків є Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, а отже відшкодування витрат, понесених Позивачем внаслідок постачання населенню Новобоварського району м. Харкова природного газу на пільгових умовах, повинен здійснювати Відповідач за рахунок державних субвенцій.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання природного газу пільговим категоріям населення у 2015 році підтверджується оформленим сторонами актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги.

Суд зазначає, що позивач, направляючи документи за формою "3-пільга" відповідачу, щомісячно засвідчує факт надання послуг та вказує суму, яка підлягає відшкодуванню, що є письмовою вимогою про оплату та підставою для виконання зобов'язання в розумінні статті 530 ЦК України.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених Позивачем внаслідок постачання природного газу населенню Новобаварського району м. Харків, яке отримує пільги, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою, яка відповідно до положень частини першої статті 96 Цивільного кодексу України має відповідати за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо з Закону та така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2095,22грн. та інфляційних втрат у розмірі – 3 8520,55грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення №215(#234406404121) від 21.12.2018 на суму 1762,00грн., позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 1, код ЄДРПОУ 03196676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ” (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р 26008010058 в АБ “Кліринговий дім” м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість у розмірі 10615,76грн. з яких 2095,22грн. – 3%річних та 8520,55грн. – інфляційних, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762, 00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.03.2019.

Суддя ОСОБА_1