Court ruling № 80250445, 05.03.2019, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 205/6200/18

Провадження № 1-кп/205/73/19

У Х В А Л А

05 березня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Берко Я.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690001950 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Логвін Ю.В.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690001950 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_2 та його підзахисний віднесли вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на розсуд суду.

У судовому засіданні представник потерпілого відніс вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думки обвинуваченого та захисника, приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 підлягає продовженню з огляду на наступне.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року№1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості, за який законом у разі доведення вини його може бути призначено покарання до п’яти років позбавлення волі, те, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, раніше судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано, в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 не вбачається, оскільки, на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження строку дії під вартою та унеможливлюють застосування більш м’якого запобіжного заходу. Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при обранні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інші злочини, у зв'язку з чим, вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 24-00 години 01 травня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Скрипник