Court ruling № 80191421, 26.02.2019, Shevchenkivskyi District Court of Chernivtsi City

Справа № 727/13028/18

Провадження № 2/727/364/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відповідачів Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3, Державного реєстратора відділу реєстрації рухомого та нерухомого майна юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець інженер-землевпорядник ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 24.05.2018 р. №К-14/0-0270-15/137-18 та від 24.05.2018 р. №К-15/0-0270-15/137-18 було проведено поділ земельної ділянки відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.08.2013 р. та на підставі розробленої технічної документації із землеустрою між нею, - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у зв’язку з чим вважає, що земельні ділянки можуть бути відчужені без згоди позивача на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просила накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії стосовно земельних ділянок, які належать на праві власності сторонам по справі за наступними кадастровим номерами: 1) 7310136300:12:002:1133 площею 0,0251 га; 2) 7310136300:12:002:1134 площею 0,0084 га; 3) 7310136300:12:002:1135 площею 0,0159 га; 4)7310136300:12:002:1136 площею 0,0247 га; 5) 7310136300:12:002:1137 площею 0,0092 га; 6) 7310136300:12:002:1138 площею 0,0167 га.

Відповідно до положень ст. 149 ч.2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі вимог ст. 151 ч.1, 2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Передбачено ст.150 ч.1 п.1 ЦПК України, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ст.150 ч.3 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ст.150 ч.1 п.2 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно із положеннями ст.153 ч. 1 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповіднодо п.п.4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Наведене узгоджується і з правовими позиціями Верховного Суду України (постанови від 25.05.2016 року по справі № 6-605цс16 (№ в ЄДРСРУ 57933051).

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідність застосування виду забезпечення позову у вигляді арешту, не вказано яка конкретна земельна ділянка кому належить (оскільки в заяві зазначено тільки що земельні ділянки належать сторонам), не зазначена вартість земельних ділянок, та чи співмірна ця вартість ціні позову.

Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження наміру сторін по справі відчужити третім особам земельні ділянки, у зв'язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на земельні ділянки, які належить сторонам, однак не зазначає на яке саме, а тільки зазначає кадастрові номера земельних ділянок та не зазначено де вони знаходяться.

Оскільки позивачем не надано доказів, на яке саме майно належить накласти арешт, де вони знаходяться та кому належать на праві власності, їх ціна, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_3, Державного реєстратора відділу реєстрації рухомого та нерухомого майна юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець інженер-землевпорядник ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Слободян Г.М.