
РІШЕННЯ
іменем України
(вступна та резолютивна частина)
25 лютого 2019 рокуСправа №451/1110/18 Провадження № 2/451/392/19
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Сахаревич М.М.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу №451/1110/18 за позовом ОСОБА_2 до Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
Приймаючи до уваги складність справи, а також те, що для складання повного рішення необхідний значний проміжок часу, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення, а складання рішення у повному обсязі відкласти на строк не більше як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206,258-259,263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
ОСОБА_3 Володимировича задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 березня 2000 року ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 1,8356 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ № 025136 від 11 квітня 2000 року.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 травня 1999 року ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, площею 2,6741 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ № 025137 від 11 квітня 2000 року.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 березня 2000 року ОСОБА_4, право власності на 1/4 земельної ділянки, площею 3,1778 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025139 від 11 квітня 2000 року.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 травня 1999 року ОСОБА_5 право власності на 3/4 земельної ділянки, площею 3,1778 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ № 025139 від 11 квітня 2000 року.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 березня 2000 року ОСОБА_4 право власності на 1/2 земельної ділянки, площею 2,8631 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025138 віл 11 квітня 2000 року.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 16 травня 1999 року ОСОБА_5 право власності на 1/2 земельної ділянки, площею 2,8631 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025138 від 11 квітня 2000 року;
Стягнути з Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати в розмірі 2 332 (дві триста тридцять дві) гривні 96 (дев’яносто шість) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийОСОБА_6
The court decision No. 80103398, Radekhiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 25.02.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 451/1110/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: