Decision № 80098238, 25.02.2019, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 280/5607/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Українська, буд. 4-А, оф. 2, м.Енергодар, Запорізька область, 71503) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або Енергодарське ОУПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»;

зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 21.09.2018.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму судового збору та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до 2018 року він перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки йому було призначено пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після призначення пенсії продовжував працювати. З 09.09.2018 позивач набув право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і 21.09.2018 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, відповідачем позивача було фактично переведено з пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій в межах одного Закону, а вперше просив призначити йому пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», котрий передбачає інші умови та підстави призначення пенсії ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вважає, що відповідачем ототожнені поняття: перехід та переведення, вид пенсії по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсії за іншими законами, що підтверджується новою редакцією частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій мова йде про розрахунок пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший по матеріалах пенсійної справи. При призначенні пенсії за віком відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення пенсії по іншому закону.

Ухвалою від 02.01.2019 позов був залишений без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову.

14.01.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 15.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5607/18. Судове засідання призначено на 07.02.2019 без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№4349 від 04.02.2019), в якому зазначив, що вимоги позивача щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, з урахуванням положення, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - є незаконними, оскільки позивачу вперше вже було призначено пенсію за вислугу років. Тому підстави для призначення пенсії за віком із застосуванням норм ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні. Позивач обрав призначення пенсії за вислугу років, тому перехід на пенсію за віком є переведенням з одного виду пенсії на інший. Вважає, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного виду пенсії на інший вид лише в межах одного закону. Також зазначає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). В зв'язку з чим вважає, що з відповідача неповинен стягуватися судовий збір. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

04 лютого 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4520) в якій надано обґрунтування позовних вимог аналогічне викладеному в позові. Просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Енергодарське ОУПФУ в Запорізькій області, у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 21-22).

З 21.09.2018 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, на підставі поданої ним заяви, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проти вказаної обставини сторони не заперечують.

19.11.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою в якій просив призначити йому пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% (а.с. 9).

Листом від 07.12.2018 за №339/К-1 відповідач повідомив позивача, що його було переведено з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто фактично було відмовлено у задоволенні заяви позивача про призначення йому пенсії за віком (а.с. 10).

Не погоджуючись з такими діями Енергодарського ОУПФУ в Запорізькій області, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи судом встановлено, що до 21.09.2018 (дата звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком) позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-ХІІ. Проти вказаної обставини сторони в позовній заяві та відзиву не заперечували.

Тобто, до 21.09.2018 за Законом №1058-ІV пенсія за віком позивачу не призначалась.

Станом на 21.09.2018 позивач мав 43 роки 1 місяць та 5 днів страхового стажу (повного) (а.с. 11) та досягнув віку 60 років та 13 днів.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Тобто, за ст. 26 Закону №1058-ІV позивач набув право на пенсію за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Абзацами 1 та 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В постанові від 29.11.2016 по справі №133/476/15-а Верховним Судом України висловлена наступна правова позиція:

«Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі № 310/3774/17 та від 14.09.2018 у справі №127/18159/17.

З наведених правових позицій вбачається, що відсутні правові підстави для застосування ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV у разі зміни виду пенсії за вислугою років, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, визначену Законом №1058-ІV, оскільки ці нормативно-правові акти визначають різні підстави та порядок призначення пенсії, зокрема Законом №1058-ІV не передбачений такий вид пенсії як - за вислугою років.

При цьому у постанові від 14.09.2018 у справі №127/18159/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов наступного правового висновку:

«Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років».

Суд зазначає, що у справі №127/18159/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виходячи з обставин справи, застосував Закон №1058-ІV у редакції, яка була чинною в 2017 році (на дату звернення позивача за тією справою до відповідного органу Пенсійного фонду України).

За приписами абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

В даному випадку позивач 21.09.2018 не звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, заява позивача стосувалась переведення з одного виду пенсії на інший.

Крім того, як зазначено вище до 21.09.2018 позивачу не призначалась пенсія за Законом №1058-IV, відповідно положення абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV до спірних правовідносин так само не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач протиправно перевів позивача з одного виду пенсії на інший за Законом №1058-IV, оскільки до 21.09.2018 позивачу пенсія за Законом №1058-IV не призначалась.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV (в редакції чинній станом на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.4 розділу XV Закону №1058-ІV з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, оскільки позивач до 2018 року не був пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Стосовно посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні відшкодовувати сплачені суми судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою, яка б звільняла суб'єкта владних повноважень (в даному випадку територіальне управління Пенсійного фонду України) від відшкодування сплаченої позивачем суми судового збору.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Українська, буд. 4 а, офіс 2, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 41249795) щодо відмови в проведенні розрахунку ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; АДРЕСА_3) пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та п. 4.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Українська, буд. 4 а, офіс 2, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 41249795) призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; АДРЕСА_3) пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 21.09.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Українська, буд. 4-а, оф. 2, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 41249795).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль