Court ruling № 80028873, 20.02.2019, Tsarychanka District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 196/1/19

№ провадження 1-кп/196/31/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

прокурора - Запашного М.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника

потерпілої - адвоката ОСОБА_2,

захисника

обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч.2 ст.286 КК України надійшло з обвинувальним актом із прокуратури Дніпропетровської області 03 січня 2019 року.

По даному кримінальному провадженню у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 18 січня 2019 року включно, який ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня2019 року продовжено на 60 днів, тобто до 08 березня 2019 року включно.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, строк якого закінчується 08 березня 2019 року, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а також те, що обвинувачений вчинив злочин внаслідок якого загинула людина, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з місця події зник, свідчить про те, що можуть виникнути ризики того, що обвинувачений, усвідомлюючи ступінь тяжкості та невідворотність покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, ті ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на стадії досудового розслідування на даний час не змінились, тому за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на строк 60 днів.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти продовження строку обвинуваченому тримання під вартою та прохали змінити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою на інший не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, потерпілу та її представника, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинула людина, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та з місця події зник, що свідчить про те, що можуть виникнути ризики того, що обвинувачений, усвідомлюючи ступінь тяжкості та невідворотність покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

До того ж судом враховано, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України від 21.07.2011, „Осаковський проти України від 17.07.2014 та ін).

Крім того, відповідно до Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження триває та мета, підстави, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальними та надалі мають місце, суд, заслухавши думку прокурора, потерпілої та її представника, обвинуваченого та його захисника з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приходить до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Також, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, як наслідок відмовити обвинуваченому та його захиснику в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов'язаний з позбавленням волі. Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Таке продовження не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Також, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Запашного Миколи Олексійовича про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань № 4" Міністерства юстиції України обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на 60 днів, тобто до 20 квітня 2019 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча О.М.ГУДИМ