Court ruling № 80024342, 22.02.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 лютого 2019 року Справа № 804/5096/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін в адміністративній справі №804/5096/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2019р. прийнято до провадження справу №804/5096/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ч.2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду надійшло подане в порядку ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України уповноваженим за довіреністю представником відповідача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Згідно із приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на характер спірних правовідносин, дана адміністративна справа є справою незначної складності, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін - задоволенню не підлягає.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Отже, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати від Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області табель робочого часу за травень-червень 2016 року.

Керуючись ст.ст. 12, 72, 80, 166, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін в адміністративній справі №804/5096/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Витребувати від Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області табель робочого часу за травень-червень 2016 року.

Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 15 березня 2019 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4).

Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.

Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса