Sentence № 79977813, 19.02.2019, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast

Дата документу 19.02.2019

Справа № 320/6671/18

Провадження 1-кп/320/313/19 ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017080140002164, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Терпіння Запорізької області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України визнаний таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.297 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора - Довгань М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись на цвинтарі, який розташовано за адресою: Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. 8-го Березня, ОСОБА_2, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу викрав з могили ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2-ІНФОРМАЦІЯ_3), металеві вироби, а саме: металевий прут прямокутної форми, довжиною 136 см, діаметром 2 см, який був підпорою для пам'ятника; металевий прут округлої форми, довжиною 145 см, діаметром 2.5 см, який був підпорою для пам'ятника, чим вчинив наругу над могилою ОСОБА_3 з корисливих мотивів. У результаті чого викраденні металеві вироби продав гр. ОСОБА_4 на суму у розмірі 45,00гривень.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.297 КК України, так як він вчинив злочин, скоївши незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене з корисливих мотивів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 03.07.2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, він будучи на цвинтарі в с. Терпіння викрав з могили металеві прути, які потім продав за 45,00гривень. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.297 КК України у вигляді 4 років обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік; та покласти на нього обов'язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася, але від неї надійшла заява про слухання справи без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має. Цивільний позов по справі не заявляла.

Згідно висновку Мелітопольського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області щодо особи ОСОБА_2, встановлено, що на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення нагляду з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов'язки передбачені ст.76 КК України.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисний злочин з корисливих мотивів; має постійного місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, потерпілої, з урахуванням висновку органу пробації; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.3 ст.297 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- металевий прут прямокутної форми, довжиною 136 см, діаметром 2 см; металевий прут округлої форми, довжиною 145 см, діаметром 2.5 см, що передано під розписку на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - повернути їй як власнику.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко