Decision № 79964107, 21.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Справа № 804/3688/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача 2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» до відповідача 1 Державної фіскальної служби України, відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 683200/41112962, 683206/41112962, 683210/4112962 від 05.05.2018 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, складені ТОВ «Фентазіленд», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» було залишено без руху.

14 червня 2018 року на виконання ухвали надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» до Державної фіскальної служби України за такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 683200/41112962, 683206/41112962, 683210/4112962 від 05.05.2018 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, складені ТОВ «Фентазіленд», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- 03.05.2018 р. ТОВ «Фентазіленд» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних була направлена податкова накладна №4 від 24.04.2018 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ – 198 000,00 грн.; податкова накладна №5 від 26.04.2018 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ – 120 000,00 грн.; та податкова накладна №1 від 02.05.2018 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ – 20 000,00 грн;

- тими ж датами були отримані відповідні квитанції, з однаковими повідомленнями «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

- на виконання пропозицій, викладених в повідомленні засобами електронного зв'язку а саме, 03.05.2018 р. нами були направлені копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, однак, 05.05.2018 р., нами отримані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних;

- ТОВ «Фентазіленд» не відповідає жодному критерію ризиковості платника, визначення в п.1 листа ДФС № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. та податкові накладні № 4 від 24.04.2018 р.; № 5 від 26.04.2018 р.; не відповідають ознакам ризикованості здійснення операцій, визначення п.2 вищеназваного листа;

- 05.05.2018 р. своїми рішеннями №683200/41112962, №683206/41112962, №683210/41112962 в реєстрації податкових накладних нам було відмовлено. Підставою для відмови послужило, нібито, ненадання нами первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документі (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевій специфіки, накладні;

- однак, на отримані авансові платежі таких документів не може існувати. Ці документи можуть підтверджувати лише події, які з великою часткою ймовірності, можуть відбутися в подальшому.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 16 липня 2018 року о 13:30 год.

12 липня 2018 року від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- комісією (регіонального рівня) прийнято Рішення від 05.05.2018 №683200/4112962, №683206/41112962, №683210/4112962 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018, №5 від 26.04.2018, №6 від 02.05.2018 з підстав не надання платником податку копій документів;

- з урахуванням змісту та доводів викладених в позовній заяві, ДФС України вважає, що не вчиняло протиправних дії які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд»;

- щодо вимоги Позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №4 від 24.04.2018, №5 від 26.04.2018, №6 від 02.05.2018, відповідач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

16 липня 2018 року у підготовче судове засідання відповідач не з’явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неявки суду не повідомив. Представником позивача заявлено клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання часу позивачу ознайомитись із відзивом на позов, у зв’язку з чим судом було відкладено підготовче судове засідання до 03 серпня 2018 року о 10:30 год.

23 липня 2018 року від позивача до суду надійшло клопотання про залучення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як другого відповідача у справі та уточнений позов із зміненими позовними вимогами до відповідача 1 Державної фіскальної служби України, відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до якого позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 683200/41112962, 683206/41112962, 683210/4112962 від 05.05.2018 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, складені ТОВ «Фентазіленд», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02 серпня 2018 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не визнало позовні вимоги та просило суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції відповідачем 2 було зазначено таке:

- згідно квитанцій №1 від 03.05.2018 реєстрація податкових накладних від 24.04.2018 №4, від 26.04.2018 № 5 та від 02.05.2018 № 1 зупинена, з причин – «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. «Критеріїв ризиковості платника податку». Платнику запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податково: накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- ТОВ «Фентазіленд» 03.05.2018 надано до ДФС пояснення та копії документів для підтвердження здійснення операцій. За розглядом пояснень та копій документів встановлено, що подані платником документи є не достатніми для прийняття рішення Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних в ЄРПН або відмови у такій реєстрації. Зокрема, в АІС «Податковий блок» наявні первинні документи у вигляді електронних файлів недоступні для огляду (не відкриваються) щодо наданих послуг та залучених трудових ресурсів для виконання послуг, а саме: акти виконаних робіт, договори з особами, що надають послуги та пояснення до податкової накладних від 24.04.2018 № 4, від 26.04.2018 № 5 та від 02.05.2018 № 1;

- Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених ДФС України 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, ТОВ «Фентазіленд» 29.03.2018 внесений до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій;

- Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі вищевикладеного 05.05.2018 прийняті Рішення № 683200/41112962 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 24.04.2018 № 4, № 683206/41112962 щодо відмови у реєстрації ПН 26.04.2018 № 5 та № 683210/41112962 щодо відмови у реєстрації ПН від 02.05.2018 № 1.

У підготовчому судовому засіданні 03 серпня 2018 року протокольною ухвалою суду було прийнято вищезазначений уточнений позов. 03 серпня 2018 року у підготовчому судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про залучення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як другого відповідача у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області залучено у якості співвідповідача у справі.

10 серпня 2018 року засобами телекомунікаційного зв’язку на офіційну електронну адресу суду та 13 серпня 2018 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

07 вересня 2018 року від представника позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив ідентичного змісту.

07 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення у справі.

07 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача та представник відповідачів підтримали раніше обрані правові позиції та зазначили, що надали всі наявні в них докази до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 21 вересня 2018 року о 10:30 год.

21 вересня 2018 року відповідач 1 у судове засіданні не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні представник позивача та відповідача 2 у судовому засіданні підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» (код ЄДРПОУ 41112962) зареєстроване у якості юридичної особи 31.01.2017 року та є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 90.01 Театральна та концертна діяльність (основний); Код КВЕД 91.04 Функціювання ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників; Код КВЕД 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків; Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг.

03.01.2018 року між ДП «Національний цирк України» (далі – «Цирк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» (далі – «Продюсер») укладено договір №2, відповідно до пункту 1.1 якого «Цирк» запрошує, а «Продюсер» направляє наступні циркові номери для роботи у виставі Національного цирку України «Слон та смугастий рейс», в період з 27.01.2018 року по 15.04.2018 року: «Повітряна гімнастка в рамці»; «Визволення під водою»; «Трансформація», «Силовий жонглер», «Комічний жонглер із собачкою»; «Повітряний гімнаст на штейн-трапе»; Атракціон зі слоном.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Договору Сума доходів (з ПДВ), отриманих з кожної циркової вистави, розподіляється між Сторонами таким чином: 40% від суми отриманих доходів – частка «Національного цирку України»; 60% від суми отриманих доходів – частка «Продюсера». Податок на додану вартість з отриманих доходів сплачується Сторонами самостійно.

При цьому, пунктом 3.4 Договору 03.01.2018 року №2 передбачено, що оплата, згідно п.3.1, перераховуються на розрахунковий рахунок «Продюсера» на підставі ОСОБА_3 виконаних послуг. Можливі авансові платежі.

На виконання умов зазначеного Договору в квітні-травні 2018 року ДП «Національний цирк України» на адресу ТОВ «Фентазіленд» були здійснені наступні авансові платежі:

- платіжним дорученням № 601 від 24.04.2018 р. на суму 198 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 618 від 26.04.2018 р. на суму 120 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 621 від 02.05.2018 р. на суму 20 000,00 грн.

ТОВ «Фентазіленд» було складено податкові накладні № 4 від 24.04.2018 р. на загальну суму - 198 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 000,00 грн.; № 5 від 26.04.2018 р. на загальну суму – 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 20 000,00 грн.; № 1 від 02.05.2018 р. на загальну суму – 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., які 03.05.2018 року направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Однак, на адресу позивача була надіслана квитанції від 03.05.2018 року, відповідно до яких на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повiдомлено: показник «D»=0, «Р»=. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

03.05.2018 року ТОВ «Фентиазіленд» було направлено:

- повідомлення №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, щодо податкової накладної від 24.04.2018 №4, у якому надано наступні пояснення: «24.04.2018 р. зарахування коштів від покупця на банківський рахунок постачальника як оплата послуг, що підлягають постачанню». До повідомлення було надано: банківську виписку б/н від 24.04.2018, платіжне доручення №601 від 24.04.2018, договір №2 від 03.01.2018 (в форматі .pdf);

- повідомлення №9 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, щодо податкової накладної від 26.04.2018 №5, у якому надано наступні пояснення: «26.04.2018 р. зарахування коштів від покупця на банківський рахунок постачальника як оплата послуг, що підлягають постачанню». До повідомлення було надано: банківську виписку б/н від 26.04.2018, платіжне доручення №618 від 26.04.2018, договір №2 від 03.01.2018 (в форматі .pdf);

- повідомлення №10 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, щодо податкової накладної від 02.05.2018 №1, у якому надано наступні пояснення: «02.05.2018 р. зарахування коштів від покупця на банківський рахунок постачальника як оплата послуг, що підлягають постачанню». До повідомлення було надано: банківську виписку б/н від 02.05.2018, платіжне доручення №621 від 02.05.2018, договір №2 від 03.01.2018 (в форматі .pdf).

05.05.2018 року за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- №683200/41112962 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Фентазіленд» від 24.04.2018 №4;

- №683206/41112962 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Фентазіленд» від 26.04.2018 №5;

№683210/41112962 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Фентазіленд» від 02.05.2018 №1.

Як підставу для відмови у реєстрації податкових накладних у вищевказаних рішеннях відповідачем було зазначено ненадання платником копій документів: «первинні документи щодо/постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».

Не погодившись з вищенаведеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – Податковий кодекс України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після отримання позивачем авансових платежів від ДП «Національний цирк України» за договором від 03.01.2018 року №2 у ТОВ «Фентазіленд» виникло визначене законом право на складання податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі – Порядок №1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – комісії контролюючих органів), а також права та обов’язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок №117).

У пункті 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:

моніторинг – сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, – визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наявності об’єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі – платник податку) виконання свого податкового обов’язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі – Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі – Критерії).

Підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (лист Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18) передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, у тому числі, з підстав, коли наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості платника податку» обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу №8 від 29.03.2018 засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами розгляду інформації по платникам податків, комісією зроблено висновок щодо віднесення, зокрема, ТОВ «Фентазіленд» як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, виписаних позивачем, стало включення ТОВ «Фентазіленд» до переліку платників податків, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Фентазіленд» в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року не підлягають задоволенню.

Водночас, згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі положень пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Пунктом 27 Порядку №117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Проте, в ході судового розгляду підтверджено, що ТОВ «Фентазіленд» за встановленим у пункті 14 Порядку реєстрації ПН/РК в ЄРПН №117 переліком було надано документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Посилання відповідача щодо подані документи не є достатніми, оскільки надані позивачем первинні документи у вигляді електронних файлів недоступні для огляду (не відкриваються), суд не приймає до уваги, у зв’язку з тим, що відповідачем не було ані повідомлено позивача, що направлені ним первинні документи недоступні для огляду, ані вчинено жодних дій щодо отримання направлених копій документів доступних для огляду (направлення запиту платнику податків тощо). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всі додані ТОВ «Фентазіленд» до повідомлень від 03.05.2018 №8, №9, №10 копії первинних документів були направлені до податкового органу в форматі .pdf.

При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не було наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, виписаних позивачем у зв’язку з отриманням авансових платежів від ДП «Національний цирк України».

Таким чином, Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 05.05.2018 року №683200/41112962, №683206/41112962, №683210/4112962, якими ТОВ «Фентазіленд» відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, не відповідають вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фентазіленд» про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, податкових накладних від 05.05.2018 року №683200/41112962, №683206/41112962, №683210/4112962, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою, а також заявленим способом захисту гарантується ефективне відновлення права позивача, порушеного оскаржуваними рішеннями.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 3 524,00 грн., сплачений товариством з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжного доручення від 08.05.2018 року №291 у сумі 5286,00 грн., підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області у сумі 1 762,00 грн. та з Державної фіскальної служби України у сумі 1 762,00 грн. за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» (місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41112962) до відповідача 1 Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197), відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394856) про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.05.2018 року № 683200/41112962, №683206/41112962 та №683210/4112962.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 24.04.2018 року, №5 від 26.04.2018 року та №1 від 02.05.2018 року, складені товариством з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фентазіленд» судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 01 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1