Court ruling № 79950669, 26.12.2018, Podilskyi District Court of Kyiv City

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16777/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н.М., при секретарі судового засідання Мариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7,

про арешт майна у кримінальному провадженні № 12014100000000618 від 09.04.3014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч. 2, ст. 382 ч. 3, ст. 358 ч. 4,ст.190 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП України в місті Києві Білень А.І. як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся з до суду клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Чаплигіним К.В, що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014100000000618,а саме нежитлову будівлю «літ А9», загальною площею 2002 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12014100000000618, від 09.04.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост.190 ч.4, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 382, ч. 4 ст. 358 КК України. Досудове розслідування розпочато за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (далі - Інститут), з якої встановлено, що в 2007-му році ВАТ «Квазар», мотивуючи свідоцтвом про право власності від 25.10.2000 року провело захоплення, а пізніше продало ТОВ «АТА» центральну прохідну Інституту. Із 31.08.2007 року і до цього часу працівники Інституту змушені потрапляти на свої робочі місця через запасний (пожежний) вихід адміністративно-лабораторного корпусу, вимушено порушуючи правила пожежної безпеки. Наразі прохідну Інституту та окремі приміщення першого та другого поверхів, які перебувають у оперативному управлінні Інституту і до яких можна потрапити лише через прохідну, займає підприємство «АТА», не сплачуючи орендну плату, що наносить Інституту збитки у вигляді упущеної вигоди. Ця частина майнового комплексу була побудована для Інституту і ніколи нікому не передавалася, проте ТОВ «АТА» стверджують, що займані ними площі вони придбали у ВАТ «Квазар». Крім того, підприємство «АТА» без будь-якого попередження та дозволу замурувало вхід до ліфтів, та головних маршових сходів, що унеможливлює їх експлуатацію, а отже, і експлуатацію верхніх поверхів адміністративно-лабораторного корпусу, що в свою чергу наносить великі збитки Інституту. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що в період з 2007 року і по теперішній час службові особи ТОВ «АТА» (код за ЄДРПОУ 25589927, м. Київ), зловживаючи своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, незаконно займають нежилі приміщення Інституту, загальною площею 173,9 кв. метрів, які розташовані по АДРЕСА_1, незаконно замурували входи до ліфтів та двомаршових «розпашних» сходів з першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу Інституту по АДРЕСА_1, чим блокують нормальну діяльність Інституту та завдали збитки в особливо великих розмірах. Встановлено, що 20.11.2013 р. було зареєстровано право власності держави на частину переданого у відання НАН України майнового комплексу Інституту - державним реєстратором Реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 13079053 від 20.11.2013 р., згідно якого нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27 218, 3 кв. м., до складу яких входять: лабораторно-виробничий корпус літера «Х», загальною площею 19 039,1 кв. м., адміністративно-лабораторний корпус літера «А9», загальною площею 6 178,4 кв. м., побутові приміщення літера «Ф», загальною площею 1946,8 кв. м., перебувають у власності держави Україна в особі Національної академії наук України (код за ЄДРПОУ 00019270, країна реєстрації: Україна). Реєстрація права державної власності на вказані об'єкти також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.11.2013 інд. № 13079142. 27.11.2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право №3616867: право оперативного управління нерухомим майном, що знаходиться на балансі державного підприємства - нежитловими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27 218, 3 кв. м.; право набувач: Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 14308827); підстава виникнення: постанова, серія та номер 215, виданий 08.08.2004; видавник: Президія Національної академії наук України. Реєстрація права оперативного управління Інституту підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний №13717139 від 29.11.2013. Як встановлено слідством, станом на 2004 рік при передачі цілісного майнового комплексу Інституту у відання НАН України площа адміністративно-лабораторного корпусу складала 9518,4 кв. м. та була значно більша, ніж та, право власності на яку оформлено державою в особі НАН України у 2013 році - 6 178,4 кв. м. Зменшення зареєстрованої за державною Україна площі адміністративно-лабораторного корпусу відбулося внаслідок виготовлення на замовлення Інституту 23.03.2011 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок АДРЕСА_1 (Інвентаризаційна справа № 14051), у якому зазначена загальна площа вказаного об'єкту 6 178,4 кв. У згаданому техпаспорті на плані першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу літера А9 зазначено : «ПРИМІТКА: доступ до груп приміщень №7, №8, №9, №10; №16; №17 здійснюється через групи приміщень №1 та №2, на які вже оформлені правовстановлюючі документи». Як встановлено слідством, правовстановлюючі документи на групи приміщень №1 та №2 першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу літера А9 були оформлені ТОВ «АТА». Так, 16.12.2004 року між ВАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В., про відчуження нежилого приміщення №2 першого поверху - приміщення їдальні в літері «А9», загальною площею 542,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1. 10.08.2007 року між ВАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за №7387, про відчуження нежилих приміщень в літері «А9» першого поверху загальною площею 875,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_1. Крім того, 29.11.2013 року між ПАТ «Квазар» та ТОВ «АТА» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С. за №4204, про відчуження нежилого приміщення №11 в (літері А9) І-го поверху, загальною площею 44,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Під час досудового розслідування встановлено, що ПАТ «Квазар» неправомірно захопило, а ТОВ «АТА» неправомірно протягом тривалого часу займає групи приміщень №1 та №2 першого поверху адміністративно-лабораторного корпусу Інституту, літера А9, на підставі правовстановлюючих документів, у яких вказана інша адреса (АДРЕСА_1), яка відрізняється від адреси адміністративно-лабораторного корпусу літера А9 (АДРЕСА_1), тобто ТОВ «АТА» безпідставно і безоплатно використовує державне майно для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, чим завдає збитки державі та Інституту. Також встановлено щодо нежилого приміщення №11 в (літері А9) І-го поверху, загальною площею 44,9 кв.м., яке було придбане ТОВ «АТА» у ПАТ «Квазар» 29.11.2013 року за Договором купівлі-продажу нерухомого майна №4204, володіння ним також є безпідставним, оскільки, як встановлено слідством, Рішення Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у справі № 5011-66/10421-2012 про визнання права власності ПАТ «Квазар» на вказане приміщення було скасоване повністю Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року при новому розгляді справи провадження у справі №5011-66/10421-2012 припинено у зв'язку із відмовою позивача (ПАТ «Квазар») від позову. Слідством також встановлено, що 06.10.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Комарницькою Ольгою Володимировною, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:31755392 від 06.10.2016 р. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 16788239 про реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА», код ЄДРПОУ: 25589927, зареєстрованого в Україні, на нежилі приміщення - групу приміщень №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна 1048607180000. Встановлено, що ТОВ «АТА» провело реконструкцію належних йому приміщень в результаті чого у 2016 році зареєструвало право власності на новий об'єкт - групу приміщень №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Слідством виявлено, що 10.02.2017 року державний реєстратор - приватний нотаріус Майдибура Оксана Василівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33812499 від 10.02.2017 р. та в цей же день внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18964929, згідно якого виробничі приміщення №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1048607180000, належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу виробничих приміщень, серія та номер: 774, виданий 10.02.2017 р.; видавник: Майдибура О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, що підтверджується наявною в матеріалах досудового розслідування Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №82042745 від 09.03.2017 року. Таким чином, ТОВ «АТА» вже відчужило виробничі приміщення №2/11 (в літ. А9), загальною площею 3386,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі, яка у будь-який час може здійснити подальше відчуження вказаного майна, яке було передано в державну власність та є предметом злочину на користь інших осіб. У подальшому, представниками ТОВ «АТА», було здійснено поділ об'єкта на три частини на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту серії та номеру: 28/09/18-01, виданим 28.09.2018 ФОП ОСОБА_7 Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2018 Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» інд. Ном. 43502871 ОСОБА_8 здійснено поділ приміщень в літері «А9» загальною площею 3386, 8 кв. м. наступним чином: - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1667703380000, об'єкт нерухомого майна: виробнича група приміщень № 2/11, загальною площею 340 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. Який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини); - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667676380000, об'єкт нерухомого майна «літ А9/1», загальною площею 1044,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини); - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1667647180000, об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля «літ А9», загальною площею 2002 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини). Вище вказані приміщення є одноповерховою прибудовою до Адміністративно-лабораторного корпусу Інституту мікроприладів, де знаходиться центральний вхід у сам корпус - прохідна, звідки здійснюється доступ до ліфтів і центральних маршових сходів - тобто запроектовані ще під час будівництва корпусу місця спільного користування. Враховуючи, що ТОВ «АТА», придбавши у ПАТ «Квазар» прохідну, заблокувало центральний вхід до адміністративно-лабораторного корпусу, влаштувало там виробництво цукру-рафінаду та цукрової пудри, заклало цеглою ліфти, перекрило доступ до центральних сходових маршів - нормальна експлуатація всього адміністративно-лабораторного корпусу Інституту мікроприладів наразі неможлива, що підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи від 30.09.2016 року № 12165/15-43/12166/15-43 у цьому кримінальному провадженні № 12014100000000618. Зловживання службовими особами ТОВ «АТА» своїми повноваженнями у вигляді блокування доступу до державного майна, перешкоджання його нормальній експлуатації з метою одержання неправомірної вигоди для себе (розміщення складів та виробництва у місцях загального користування АЛК) в сукупності завдає шкоди державі та Інституту мікроприладів, що спричиняє тяжкі наслідки. Тому винні посадові особи ТОВ «АТА» та ПАТ «Квазар» мають бути притягнені до передбаченої законом відповідальності. Таким чином, з матеріалів клопотання вбачається, що об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля «літ А9», загальною площею 2002 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини) є об'єктом кримінально протиправних дій та відповідно до постанови слідчого від 20.12.2018 визнана речовим доказом.

Слідчий використав своє право на участь в судовому засіданні, подавши заву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити клопотання з підстав, наведених в ньому.

Відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглянуто за відсутності власника (володільця) майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з таких підстав.

Слідчим відділом Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12014100000000618 від 09.04.3014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-1 ч. 2, ст. 382 ч. 3, ст. 358 ч. 4,ст.190 ч.4КК України.

На час розгляду клопотання повідомлення про підозру щодо конкретних осіб, якими скоєно кримінальне правопорушення, за даним кримінальним провадженням в порядку ст.ст.276-279 КПК України не складалося.

Злочин, передбачений ст.190 ч.4 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Приписами ст.170 ч.1 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного (обвинуваченого, засудженого), третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Як вбачається з наданих документів, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що вищевказане майно є об*єктом кримінального правопорушення, досудове розслідування якого в межах даного кримінального провадження проводиться СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві. Таким чином, є достатні підстави вважати, що майно є доказом, а відтак вони відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві від 20.12.2018 р. вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу/відчуження, знищення, приховання/ на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування було встановлено, що в результаті вчинення злочинних дій було неправомірно привласнено майно, оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно може бути доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

Зважаючи на те, що вказані в клопотанні підстави для арешту відповідають закону, в судовому засіданні слідчим доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, то клопотання органу досудового розслідування є обґрунтованим та заснованим на законі, в зв'язку з чим підлягає в цій частині - задоволенню.

Однак клопотання в частині заборони користування ОСОБА_2 вище вказаним майном задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту є заходом забезпечення в кримінальному провадженні та передбачає собою заборону будь-кому здійснювати відчудження такого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 175 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони обвинувачення про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю «літ А9», загальною площею 2002 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, громадянство Туреччини), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1667647180000.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає виконанню шляхом внесення відповідних відомостей в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Копію ухвали негайно вручити слідчому - для звернення до виконання.

Копію ухвали надіслати для відома ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 «літ А9»).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Н.М. Ларіонова