Court ruling № 79933070, 11.02.2019, Orikhiv District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 323/3299/18

Провадження № 2/323/101/19

УХВАЛА

Іменем України

11.02.2019 р. м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької областів складі головуючої судді Гуцал О.П., при секретарі Тахтаул А.Л., розглянувши у відкритому судовомузасіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання правовідношення та договору застави припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1, діючи через представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» (надалі - відповідач), яким просив визнати таким, що є припиненим, Договір про надання споживчого кредиту № 11194562000 від 17.08.2007 року (Кредитний договір) у зв’язку з повним виконанням зобов’язань за останнім, а також визнати таким, що є припиненим, Договір застави транспортного засобу № 11194562000/З від 17.08.2007 року (Договір застави), шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційного запису щодо обтяження транспортного засобу – автомобіля LANOS TF 699P, 2007 року випуску, номер об’єкта Y6DTF699P7W349324, номер державної реєстрації АР 1901 ВА.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що є власником вказаного транспортного засобу, який був придбаний за рахунок кредитних коштів, отриманих на підставі Кредитного договору, який позивач уклав з ПАТ «Укрсиббанк». В забезпечення виконання позивачем зобов’язань за Кредитним договором був укладений також Договір застави, за яким належний позивачу автомобіль був переданий банку у заставу, про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений відповідний запис. В подальшому права вимоги за вказаними договорами придбав відповідач. Станом на час звернення позивача до суду всі зобов’язання за Кредитним договором ним повністю виконані, що є підставою для припинення застави на належний позивачу автомобіль. Однак на неодноразові усні звернення до територіальних відділень відповідача щодо надання інформації про стан розрахунків та про внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про припинення застави автомобіля позивач отримав нічим немотивовані відповіді. Посилаючись на створення відповідачем перешкод у реалізації права власності на належне йому майно, а також на порушення відповідачем прав споживача, позивач просив суд захистити вказані права у зазначений в позові спосіб на підставі ст. 41, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 3, 16, 319, 599 ЦК України, п. 2.2.3 Договору застави.

Ухвалою суду від 30.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. В ході підготовчого провадження судом були вчинені необхідні для розгляду справи по суті дії в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України: отримані письмові заяви учасників по суті справи, залучені надані учасниками докази та витребувані докази за клопотанням учасників.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на факти та доводи, викладені у письмовому відзиві на позов. Зокрема, представник відповідача зазначила, відповідач не заперечує того факту, що свої зобов’язання за Кредитним договором позивач повністю виконав, і що у зв’язку з цим Кредитний договір припинився, а також того факту, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна продовжує існувати запис про обтяження належного позивачу автомобіля у виді застави, внесений на підставі Договору застави. Водночас, на думку відповідача, самих цих фактів недостатньо для звернення до суду, оскільки до відповідача безпосередньо з питань припинення застави позивач не звертався, і взагалі жодним чином не обґрунтував, якими діями відповідач допустив порушення, невизнання чи оспорювання належних позивачу прав чи законних інтересів. Відсутність же порушеного чи оспорюваного права є підставою для відмови у позові.

Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.

17.08.2007 року між позивачем та ПАТ «Укрсиббанк» був укладений Кредитний договір, за умовами якого (п. п. 1.1-1.3) позивач отримав цільовий (для особистих потреб – на придбання автомобіля LANOS TF 699P, 2007 року випуску, бежевого кольору, з об’ємом двигуна 1386 куб. см) кредит на суму 42600,00 грн. під зобов’язання повернути його не пізніше 16.08.2012 року, сплативши проценти за користування коштами за ставкою 15,00 % річних.

Крім того, 17.08.2007 року між позивачем та ПАТ «Укрсиббанк» був укладений Договір застави, за умовами якого (п. п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5) позивач, в забезпечення виконання всіх грошових зобов’язань за Кредитним договором, передав ПАТ «Укрсиббанк» у заставу автомобіль LANOS TF 699P, 2007 року випуску, бежевого кольору, з об’ємом двигуна 1386 куб. см, номер шасі Y6DTF699P7W349324, номер державної реєстрації АР 1901 ВА, який належить позивач на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу № 2151 від 14.08.2007 року та Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АРС № 033701, виданим Запорізьким РЕВ МРВ ДАІ № 10 при УМВС України в Запорізькій області 16.08.2007 року.

Відповідно до п. 4.2 Договору застави, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений реєстраційний запис про обтяження вказаного автомобіля у виді застави.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та відповідачем був укладений Договір купівлі-продаж прав вимоги за кредитними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано в реєстрі за № № 2949, 2950), за умовами якого права вимоги за Кредитним договором та Договором застави перейшли до відповідача.

20.10.2013 року відповідні відомості були внесені й до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом № 57066208 від 28.09.2018 року.

Станом на час звернення до суду з цим позовом зобов’язання за Кредитним договором позивач виконав повністю та належним чином, у зв’язку з чим вони припинились в порядку ст. 599 ЦК України.

Всі зазначені обставини підтверджуються наявними у справі копіями Кредитного договору, Договору застави, Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Договору купівлі-продаж прав вимоги за кредитними договорами від 08.12.2011 року з додатками, виписками про рух коштів по кредитному рахунку позивача.

Крім того, всі зазначені обставини повністю і без застережень були визнані учасниками справи під час судового розгляду, обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин чи добровільності їх визнання у суду немає, у зв’язку з чим вони не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині вимог про визнання припиненим Кредитного договору між сторонами немає спору, оскільки обидві сторони визнають факт його припинення у зв’язку з повним виконанням позивачем всіх грошових зобов’язань за ним.

З урахуванням викладеного та відсутністю предмету спору на даний момент, є підстави для закриття провадження у справі у відповідній частині.

Керуючись п.2 ч.1 ст.255, ст.ст.258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання правовідношення та договору застави припиненими в частині позовних вимог про визнання припиненим Договору про надання споживчого кредиту № 11194562000 від 17.08.2007 року, у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 15.02.2019 року.

Суддя: О.П. Гуцал