Court ruling № 79932265, 18.02.2019, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast

Дата документу 18.02.2019

Справа № 320/1091/19

1-кс/320/817/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Купавська Н.М. при секретарі - Діденко Т.Ю., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Чапали К.Г. про поновлення пропущеного строку та накладення арешту на грошові кошти,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Чапали К.Г., погоджене заступником військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України Курач Д., по кримінальному провадженні № 12018220000000582, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.06.2018 про поновлення строку та накладення арешту на майно, яке було вилучене 06.02.2018 під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_3, а саме: 10 купюр номіналом 50 доларів США кожна наступних серій та номерів: MB 60320276 A, ML 91155720 A, JI 11994381 A, MK 08211935 A, MB 88316004 A, MB 31078520 C, ML 87471623 A, MA 20105665 A, ML 25549816 B, ML 26829455 B, на загальну суму 500 доларів США та будівельні рукавички помаранчевого кольору.

Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000582, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.06.2018 за заявою ОСОБА_4 щодо вимагання та отримання співробітником правоохоронного органу, тобто службовою особою, неправомірної вигоди за невчинення дій в інтересах останнього, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06.02.2019 ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та її обшуку.

Під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_3 у останнього було виявлено та вилучено: 10 купюр номіналом 50 доларів США кожна наступних серій та номерів: MB 60320276 A, ML 91155720 A, JI 11994381 A, MK 08211935 A, MB 88316004 A, MB 31078520 C, ML 87471623 A, MA 20105665 A, ML 25549816 B, ML 26829455 B, на загальну суму 500 доларів США та будівельні рукавички помаранчевого кольору.

07.02.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою слідчого від 13.02.2019 вказані грошові кошти визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Оскільки зазначені грошові кошти підпадають під ознаки, визначені ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність. На клопотанні про накладення арешту він наполягає.

Захисник Мієнко Р.В. про розгляд клопотання був повідомлений телефонограмою, просив розглядати клопотання у його відсутність та прийняти рішення на розсуд суду.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність нез'явившихся осіб, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши клопотання про накладення арешту, додатки до цього клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000582, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.06.2018 за заявою ОСОБА_4 щодо вимагання та отримання співробітником правоохоронного органу, тобто службовою особою, неправомірної вигоди за невчинення дій в інтересах останнього, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 06.02.2018 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час затримання та особистого обшуку у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено: 10 купюр номіналом 50 доларів США кожна наступних серій та номерів: MB 60320276 A, ML 91155720 A, JI 11994381 A, MK 08211935 A, MB 88316004 A, MB 31078520 C, ML 87471623 A, MA 20105665 A, ML 25549816 B, ML 26829455 B, на загальну суму 500 доларів США та будівельні рукавички помаранчевого кольору.

Постановою слідчого від 13.02.2019 вказані грошові кошти визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є достатні підстави вважати, що вищевказані речі та предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального правопорушення, слідчим визнано їх речовим доказом у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Разом з тим, підлягає поновленню строк для подачі даного клопотання про накладення арешту на вилучене майно, оскільки слідчим належним чином обґрунтовано, що він був пропущений з поважних причин.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Чапали К.Г. про поновлення пропущеного строку та накладення арешту на грошові кошти задовольнити.

Поновити пропущений строк для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт грошових коштів.

Накласти у кримінальному провадженні № 12018220000000582 арешт на грошові кошти, а саме: 10 купюр номіналом 50 доларів США кожна наступних серій та номерів: MB 60320276 A, ML 91155720 A, JI 11994381 A, MK 08211935 A, MB 88316004 A, MB 31078520 C, ML 87471623 A, MA 20105665 A, ML 25549816 B, ML 26829455 B, на загальну суму 500 доларів США та будівельні рукавички помаранчевого кольору, які вилучені 06.02.2018 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: