Decision № 79897065, 18.02.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р.

м. Харків

Справа № 922/22/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до

Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків

про

стягнення коштів в розмірі 7031,64 грн.

за участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків, про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 7031,64 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи № 922/22/19 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.02.2019 о 10:30 год.

Протокольною ухвалою від 04.02.2019 у судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судове засідання 18.02.2019 представник позивача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 18.02.2019 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені ст. 248 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.08.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) та Сєнцовим Олександром Євгеновичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 6162а6х, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Ford Kuga (д.р.н. АН4135ІТ).

Як зазначив позивач у позовній заяві, 24.01.2017 в м. Харкові, по вул. Космічна, 12-А, відбулася ДТП за участю транспортних засобів Ford Kuga (д.р.н. АН4135ІТ), яким керував водій Сєнцов Олександ Євгенович (власник автомобіля) та Lexus LS460 (д.р.н.1114СН), яким керував водій Пєшенко Костянтин Юрійович (власник автомобіля Шульгіна В.В.).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Lexus LS460 (д.р.н. АХ1114СН) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в AT "СК "Мега-Гарант" (поліс № АІ/9949810) (відповідач).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2017 у справі № 638/2275/17, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу Lexus LS460 (д.р.н.1114СН) Пєшенко Костянтина Юрійовича, якого визнано винного в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2199593 від 03.04.2017 та умов Договору страхування № 6162а6х від 23.08.2016, розмір страхового відшкодування склав 7031,64 грн., яке ПрАТ «СК «AXA Страхування» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Згідно полісу ліміт відповідальності страховика (відповідача) за шкоду майна складає 100000,00 грн. Згідно вказаного полісу франшиза складає 0,00 грн.

Отже, як зазначив позивач розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача складає 7031,64 грн. (7031,64 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 0,00 грн. (франшиза).

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 7031,64 грн.

Як зазначає позивач, на даний час страхове відшкодування на користь позивача не сплачено, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Свої зобов'язання за договором майнового страхування страховик (позивач) виконав у повному обсязі, виплативши, на підставі відповідної заяви, страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 7031,64 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, позивач, після виплати страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2017 у справі № 638/2275/17, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу Lexus LS460 (д.р.н.1114СН) Пєшенко Костянтина Юрійовича, якого визнано винного в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки вина застрахованої у відповідача за полісом № АІ/9949810 особи встановлена, то ДТП, що сталася 24.01.2017, відповідно до ст. 6 Закону, є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до полісу АІ/9949810 встановлена безумовна франшиза у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування” та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров’ю потерпілих.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що обґрунтований розмір страхового відшкодування становить 7031,64 грн.

Згідно зі ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з умовами договору страхування, на підставі страхового акту від 03.04.2017 та зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику - Сєнцову О.Є. страхове відшкодування у розмірі 7031,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322256 від 04.04.2017.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 7031,64 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений законом строк, суму страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з виплати позивачеві страхового відшкодування.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 7031,64 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем, тому такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 7031,64 грн., судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.02.2019.

Суддя

Р.М. Аюпова

справа № 922/22/19