Court ruling № 7988798, 10.12.2009, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2009 р. м. КиївК-13700/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новгород Сіверському районі Чернігівської області

на постанову господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року

у справі № 6/329а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном центральний»

до Державної податкової інспекції у Новгород Сіверському районі Чернігівської області

про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Гастроном центральний»було заявлено позов до ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142230/0 від 06 вересня 2006 року.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року постанову господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Гастроном центральний», посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними, а касаційна скарга є такою, що підлягає відхиленню, просить постанову господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року залишити в силі, а касаційну скаргу ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області відхилити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу гастроному «Центральний», що розташований за адресою: м. Новгород Сіверський, вул. Леніна, 2 - та належить позивачу, за результатами якої було складено акт № 251400/410/25/22822398 від 30 серпня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало виразу у непроведенні розрахункової операції між ТОВ «Гастроном центральний»та ОСОБА_1. на суму 1322, 57 грн. за оренду приміщення через реєстратор розрахункових операцій.

06 вересня 2006 року ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142230/0, яким згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6612, 85 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оренда майна не є послугою, а тому на ці правовідносини не розповсюджуються вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Вищевикладені положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зобовязують субєктів підприємницької діяльності при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. При цьому обовязковою умовою для застосування цих положень є здійснення продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Підтвердженням цього є положення п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. В той же час, ці положення не поширюються на підприємства торгівлі та громадського харчування.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач отримав від ОСОБА_1. кошти в оплату за оренду приміщення. Ці кошти були оприбутковані в касі із оформленням прибуткових касових ордерів

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права (положення ч. 1 та ч. 2 ст. 760 Цивільного кодексу України).

В той же час, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Отже, договір найму (оренди) та договір про надання послуг є різними договорами за правовою природою, які регулюються різними нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що надання в оренду приміщень не є наданням послуг, готівкові розрахунки за надання приміщень в оренду правомірно не проводились позивачем через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Новгород Сіверському районі Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новгород Сіверському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ Г.К. Голубєва

________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Т.М. Шипуліна