Decision № 79871221, 06.02.2019, Pivdennoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Yuzhnoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast)

Справа № 486/1277/18

Провадження № 2/486/78/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Зацепіній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу №486/1277/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди

без участі сторін та представника позивачів

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 93600 гривень, моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 гривень та витрати на оплату звіту експерта в розмірі 1500 гривень.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 06 грудня 2017 року о 15:35 год. ОСОБА_3, на 60 км. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705» державний номерний знак НОМЕР_5, порушив вимоги п.2.3 «а»,«б» ПДР, а саме, під час руху не слідкував за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого допустив відрив коліс задньої осі з лівого боку, які продовжили самостійний рух на смугу зустрічного руху та допустили зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажир автомобіля «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких.

11 червня 2018 року постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок ДТП належний йому автомобіль «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6 зазнав механічних пошкоджень. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 15 серпня 2018 року вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП на дату оцінки становить 93600 гривень.

Повідомлення про ДТП зареєстровано в журналі єдиного обліку № 8915 від 06 грудня 2017 року, відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почато досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017150110003280.

Кримінальне провадження № 12017150110003280 від 06 грудня 2017 року за ч.1 ст. 286 КК України постановою слідчого первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області від 13 квітня 2018 року закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Однак майнова шкода завдана відповідачем позивачу відшкодована не була.

В судове засідання позивачі та їх представник не з'явились, надали суду заяву, в якій просять розглядати справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, а саме, просять стягнути з відповідача майнову шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 93600 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, витрати на оплату звіту експерта в розмірі 1500 гривень та 3000 витрат на правничу допомогу адвоката. Витрати на правничу допомогу за участь у судових засіданнях у розмірі 4000 грн. не підтримують. Не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що постановлена відповідна ухвала.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року о 15:35 год. ОСОБА_3, на 60 км. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705» державний номерний знак НОМЕР_5, порушив вимоги п.2.3 «а»,«б» ПДР, а саме, під час руху не слідкував за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого допустив відрив коліс задньої осі з лівого боку, які продовжили самостійний рух на смугу зустрічного руху та допустили зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажир автомобіля «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких /а.с. 16-23, 25/.

11 червня 2018 року постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення /а.с. 25/.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна, власником якого є ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 від 15 серпня 2018 року /а. с. 29/ внаслідок ДТП належний ОСОБА_1 автомобіль «ВАЗ 21104» державний номерний знак НОМЕР_6 зазнав механічних пошкоджень. Вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП на дату оцінки становить 93600 гривень /а.с. 29-57/.

Кримінальне провадження № 12017150110003280 від 06 грудня 2017 року за ч.1 ст. 286 КК України постановою слідчого первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області від 13 квітня 2018 року закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення /а.с. 13-15/.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, у позивачів з'явились підстави для пред'явлення майнових вимог до відповідача про відшкодування заподіяної ним майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків, ч.2 п.1 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як закріплено в ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 93600 грн. підлягають задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Внаслідок дій ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження та душевні і моральні страждання з даного приводу.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Оцінюючи викладене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, в частині стягнення моральної шкоди, в розмірі 5000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд враховує, що позивачі відмовились від позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. та просять суд стягнути з відповідача на їх користь тільки 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Так як відповідно до квитанції № 50 від 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 сплачено на рахунок адвоката Коробкової О.О. 3000 гривень за консультації, запити, позовну заяву, які суд вважає підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів в рівних частках, оскільки підтверджені доказами наявними в матеріалах справи /а.с. 60/.

Крім того, на підставі ст. 139 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 1500 грн. витрат на оплату звіту експерта, які підтверджені квитанцією №59 від 15 серпня 2018 року /а.с. 28/.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, та оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 1640, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно довідки Державної фіскальної служби України від 25 вересня 2018 року надати немає можливості, фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Гути Тульчинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 93600 (дев'яносто три тисячі шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно довідки Державної фіскальної служби України від 25 вересня 2018 року надати немає можливості, фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Велика Мочулка Теплицького району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно довідки Державної фіскальної служби України від 25 вересня 2018 року надати немає можливості, фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Гути Тульчинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Велика Мочулка Теплицького району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, в рівних частках витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень, тобто по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на користь кожного та в рівних частках витрати на оплату звіту експерта в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, тобто по 750 (сімсот п'ятдесят) гривень на користь кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно довідки Державної фіскальної служби України від 25 вересня 2018 року надати немає можливості, фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, судовий збір в розмірі 1640 (одна тисяча шістсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів з дня з оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

При оголошенні в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова

_____

Повний текст рішення складено 15 лютого 2019 року.