Court ruling № 79867533, 12.02.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"12" лютого 2019 р. Справа № 922/2168/17

вх. № 2168/17

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Чернова В.О.

за участю сторін: ліквідатор - Корольов В.В.,

пр-к скаржника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Дикий Я.П. (свід-во адвоката №5173 від 26.09.18 р., дов. від 27.12.18 р.),

Розглянувши скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора

по справі за заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

до ФОП Жерьобкін Микола Васильович, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 10.08.2017 р. фізичну особу-підприємця Жерьобкіна Миколу Васильовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 17.10.18 р. призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора Корольова В.В., в якій банк просить суд визнати дії ліквідатора банкрута ФОП Жерьобкіна М.В. протиправними, зобов'язати ліквідатора банкрута за вимогою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" негайно скликати збори кредиторів боржника для визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів та розгляду інших питань, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановивши місцем їх проведення - місцезнаходження предмету застави (іпотеки) банку: м. Харків, проспект Ювілейний 54-Г. Цією ухвалою суд зобов'язав ліквідатора надати відзив на скаргу банку.

В судових засіданнях 15.11.18 р., 11.12.18 р. та 20.12.18 р. судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду скарги банку.

Ліквідатор на виконання вимог ухвали суду надав суду відзив, уточнений відзив та письмові пояснення на скаргу банку, в яких проти скарги банку заперечував в повному обсязі, вважає скаргу не обґрунтованою і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в судовому засіданні скаргу підтримує в повному обсязі, просив суд її задовольнити. Будь-яких уточнень до скарги суду не надав.

Розглянувши скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит", наданий суду відзив та пояснення ліквідатора, заслухавши пояснення представника скаржника та ліквідатора, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., що застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаргу на дії ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було подано в зв'язку з тим, що банку стало відомо про призначення проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, що належить на праві власності банкруту ФОП Жерьобкіну М.В. та знаходиться в іпотеці у АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

В своїй скарзі банк зазначає, що ліквідатором не отримано згоду від заставного кредитора на продаж майна за початковою вартістю в розмірі 7 293 700,00 грн, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності, як і не надав сам звіт з незалежної оцінки нерухомого майна; на запити банку не відповідає, що таким чином, на думку скаржника, арбітражний керуючий Корольов В.В. намагається уникнути погодження продажу майна банкрута заставним кредитором, навмисно намагається реалізувати майно банкрута заздалегідь за заниженою вартістю, що може призвести до збитків для АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Також скаржник зазначає, що під час однієї з перевірок предмета забезпечення, банком був встановлений факт платного використання зазначеної будівлі під заклад громадського харчування, в зв'язку з чим банк 03.08.2018 р. звернувся з заявою до ліквідатора, в якій вимагав надати інформацію щодо детального звіту про поточну діяльність ліквідатора, а також щодо використання грошових коштів, які сплачуються за оренду майна банкрута, що знаходиться в іпотеці у банку.

Крім того, банк зазначає, що з моменту визнання боржника банкрутом на адресу заставного кредитора надійшло лише два поточні звіти ліквідатора. Тому, враховуючи приписи ч. 9 ст. 41 та ч. 3 ст. 26 Закону про банкрутство, банк звернувся з вимогою про скликання зборів кредиторів для визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів, натомість у своїй відповіді ліквідатор повідомив банк, що у відповідності до ст.ст. 30, 32 Конституції України ліквідатор не може втручатися в особисте життя та приватну власність Жерьобкіна М.В. без його згоди, тому ліквідатором узгоджується дата та час проведення зборів кредиторів ФОП Жерьобкіна М.В. Однак, банк вважає, що такі дії ліквідатора свідчать про те, що ліквідатор таким чином намагається знайти будь-які формальні причини та обставини для не проведення зборів кредиторів, чим прямо порушує права банку.

У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатор на виконання приписів ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство листом № 2-922/2168 від 31.08.2017 р. звернувся до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з проханням надати згоду на продаж нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 720,2 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (нова назва вулиці - проспект Ювілейний), буд. 54-Г, що належить Жерьобкіну М.В. на підставі договору купівлі-продажу №409 від 19.02.2008 р., що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Д'яченко В.Є. і є предметом забезпечення виконання вимог Жерьобкіна М.В. перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за іпотечним договором №420 від 19.02.2008 р., що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Д'яченко В.Є. шляхом продажу у складі цілісного майнового комплексу з початковою ціною, що дорівнює сукупності всіх вимог кредиторів.

Листом №30243000/601 від 24.01.2018 р. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ю.П. Ірклієнко повідомив, що банк не заперечує проти початку реалізації предмету застави: нежитлової будівлі загальною площею 720,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 54-Г, яка повинна бути реалізована з чітким дотриманням вимог встановлених статтями 42-44 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 р.

В той же день між ліквідатором ФОП Жерьобкіна М.В. Корольовим В.В. та представником заставного кредитора було складено та підписано протокол узгодження порядку продажу майна, що є предметом іпотеки. В якому, зокрема зазначено, що у разі, якщо при проведенні другого повторного аукціону не було визначено переможця торгів, продаж предмету іпотеки, яким забезпечено права АТ "Банк "Фінанси та Кредит" здійснюється окремими лотами. Також цим протоколом узгоджений порядок визначення початкової ціни при продажу окремим лотом - визначення вартості з залученням суб'єкту оціночної діяльності та узгоджена процедура вибору організатора торгів і процедура відкритих торгів.

При цьому визначення ціни було зроблено суб'єктом оціночної діяльності акредитованим і рекомендованим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і внесеним до переліку під №1. Копію звіту №03-18-М59, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс", ліквідатор надіслав на адресу заставного кредитора листом від 11.10.18 р. Відповідні докази долучені ліквідатором до свого відзиву і містяться в матеріалах справи.

Таким чином, посилання скаржника на те, що ліквідатор не отримав згоди на реалізацію майна банкрута, що є предметом забезпечення та не надав звіт про оцінку майна банкрута не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Щодо посилань банку на те, що майно банкрута здається в оренду, а ліквідатор не повідомляє заставного кредитора про цільове використання коштів, отриманих від орендаря, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Як встановлено судом, після визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора, ліквідатор 10.08.2017 р. укладено договір оренди нежитлової будівлі (переукладено), відповідно до якого передано в тимчасове платне користування нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 720,2 кв.м. Зазначене нежитлове приміщення й до визнання ФОП Жерьобкіна М.В. банкрутом здавалось в оренду, а після введення ліквідаційної процедури, ліквідатор з метою збереження майна банкрута, уникнення додаткових витрат за його належне утримання та отримання доходу від майна боржника до його реалізації в ліквідаційній процедурі уклав договір оренди з ФОП Алієвим Алісалам Охтай Огли із щомісячною оплатою оренди приміщення в розмірі 15000,00 грн.

З наданої суду банківської виписки по ліквідаційному рахунку банкрута в АТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 10.08.2017 р. по 12.02.2019 р. вбачається, що всі грошові кошти, що надходять на ліквідаційний рахунок банкрута, в тому числі й від оренди майна, використовуються ліквідатором на відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі, що включає в себе й оплату грошової винагороди арбітражного керуючого, яка встановлена постановою господарського суду від 10.08.17 р.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника.

З основного рахунку банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, дії ліквідатора відповідають приписам статтей 38 та 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо вимог банку в частині зобов'язати ліквідатора банкрута негайно скликати збори кредиторів боржника ФОП Жерьобкіна М.В. для визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів, встановивши місцем їх проведення - місцезнаходження предмету застави, то, як свідчать матеріали справи, збори кредиторів були проведені ліквідатором 26.11.2018 р., про що свідчить протокол зборів кредиторів №1 від 26.11.18 р., на яких було обрано комітет кредиторів у складі однієї особи - АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

27.11.2018 р. були проведені збори комітету кредиторів, про що свідчить протокол комітету кредиторів №2 від 27.11.18 р.

Таким чином, як встановлено судом, на час розгляду скарги представника АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора, ліквідатором скликані та проведені збори і кредиторів і комітету кредиторів, в зв'язку з чим вимоги скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. А згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України", яке відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави або мотиви, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторін. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом досліджені всі обставини та доводи скаржника в їх сукупності та надано відповідну правову оцінку, з урахуванням принципів, викладених у рішенні Європейського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" необґрунтованою, не доведеною суду та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 37-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспро-можності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 11-14, 73, 74, 76, 79, 86, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора - відмовити.

2. Ухвалу направити скаржнику, ліквідатору, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала підписана 18.02.2019 р.

Суддя С.В. Міньковський