Decision № 79852504, 12.02.2019, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 500/8185/18

Провадження № 2/500/769/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

позивача – ОСОБА_1 та представника позивача – Зінов`єва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила:

- встановити факт проживання однією родиною ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, померлим 04 січня 2015 року не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 04 січня 2015 року право власності на земельну ділянку площею 3,00 га, розташовану на території Кам`янської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 451910 від 19.02.2003 року, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0651, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку із тим, що відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача Кам`янської сільської ради Одеської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що позивача ОСОБА_1 вона знає добре вони живуть по сусідству. Майже двадцять років позивач ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією родиною. Підтвердила факт проживання однією родиною ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, померлим 04 січня 2015 року не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 знає добре, вони живуть по – сусідству. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією родиною, вели спільне господарство. Підтвердила факт проживання однією родиною ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, померлим 04 січня 2015 року не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Вислухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 3,00 га, розташована на території Кам`янської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю Р1№ 451910 від 19.02.2003 року, виданого на підставі рішення 20 сесії ХХІІІІ скликання Кам`янської сільської ради народних депутатів Ізмаїльського району Одеської області від 13 червня 2001 року № 228, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-05-2081.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 19478240 від 25.03.2014 року, вищезазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер – 5122081700:01:003:0651.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 398242 від 06.01.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер 04 січня 2015 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,00 га, розташована на території Кам`янської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю Р1№ 451910 від 19.02.2003 року, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0651.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 53165812 від 04.09.2018 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців першої, другої та третьої черги після смерті ОСОБА_2 немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менше, як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті СК (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім`ї тощо.

Згідно запису в будинковій книзі на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гайдара, б. 25, позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 проживали разом за вказаною адресою.

Як було встановлено судом та підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитаними в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не менше п’яти років до часу відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2, як чоловік та дружина, вели спільне господарство в них був спільний бюджет.

Тому, позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки, як вже було встановлено судом на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 583030, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 27.02.1997 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25) до Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Суворова, б. 4 –Г, код ЄДРПОУ – 04378511) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт проживання однією родиною ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, померлим 04 січня 2015 року не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 04 січня 2015 року право власності на земельну ділянку площею 3,00 га, розташовану на території Кам`янської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 451910 від 19.02.2003 року, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0651.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2019 року.

Суддя: ОСОБА_6