Court ruling № 79769325, 08.02.2019, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/9985/18 2-во/335/16/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про виправлення описки у судовому рішенні, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду з заявою про виправлення описки у судовому рішенні від 04.10.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В зазначеній заяві ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить суд виправити допущену описку у судовому рішенні, а саме зазначити в рішенні суду про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 24.07.2018 року по 04.10.2018 року включно у розмірі 11 632,40 грн. – «з подальшим відрахуванням прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів».

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, надали заяви про проведення судового засідання у їх відсутності, просять заяву про виправлення описки задовольнити.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала (ч. 2 ст. 269 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області 05 січня 2008 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: Запорізька область, смт. Більмак, вул. Дзержинського, 34) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 24.07.2018 року по 04.10.2018 року включно у розмірі 11 632 (одинадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 40 коп., без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів,витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 гривень, а всього стягнути 14 132 (чотирнадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 40 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надані роз’яснення, що, задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Проте в рішенні, яке перебувало на виконанні, суд не зазначив, що сума середнього заробітку стягнена без урахування (утримання) податків і зборів.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюються без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків й обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становища працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки та збори.

Отже, згідно вказаного правового висновку, і зарплата, і середній заробіток, які стягуються судом на користь працівника з роботодавця мають зазначатись судом без виключення з них податків і зборів, які сплачуються роботодавцем під час виконання рішення суду.

При ухваленні рішення від 04.10.2018 року, в резолютивній частині рішення судом визначена сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку у розмірі 11632,40 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, яка визначена без врахування утримання прибуткового податку й інших обов’язкових платежів, та з якої податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті, тобто під час виконання рішення суду.

На підставі викладеного заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про виправлення описки у судовому рішенні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про виправлення описки у судовому рішенні – залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Ю.В.Геєць