Decision № 79761293, 21.01.2019, Irpin City Court of Kyiv Oblast

Справа № 367/7204/18

Провадження №2-о/367/36/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Бабаковій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1; заінтересована особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 17 жовтня 2017 року помер ОСОБА_2 Кофі. Спадкова справа № 98/2018.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 Кофі відкрилась спадщина на належне йому майно.

Заявник вказує, що за життя 13 жовтня 2017 року ОСОБА_2 Кофі склав заповіт на його ім’я.

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом немає.

Дружина ОСОБА_2 Кофі - ОСОБА_3 померла 24 березня 2017 року.

ОСОБА_3 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 Кофі однією сім’єю з 2010 року без реєстрації шлюбу за адресою: м. Буча, вулиця Яблунська, 122.

Після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_2 Кофі прийняв спадщину відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа № 269/2017.

Заповіту ОСОБА_3 не залишила. Інших спадкоємців після її смерті немає.

Заявник вказує, що оскільки ОСОБА_2 Кофі помер, то він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 Кофі відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області заяви про прийняття спадщини.

Однак, 01.08.2018 заявник отримав роз’яснення з приводу оформлення його спадкових прав за змістом якого йому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання встановлення права на спадкування ОСОБА_2 Кофі після померлої 24 березня 2017 року ОСОБА_3 та визначення черги спадкування.

У зв’язку з вищевикладених просив суд встановити факт проживання ОСОБА_2 Кофі, який помер 17 жовтня 2017 року, однією сім’єю зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 24 березня 2017 року, починаючи з 2010 року за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Яблунська, 122 на час відкриття спадщини, а саме до 24 березня 2017 року.

В судому засіданні представник заявника заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

В судове засідання заінтересована особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року внаслідок внутрішньомозкового крововиливу у віці 52 роки помер ОСОБА_2 Кофі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ОК № 415295, довідкою про причину смерті № 263 від 18.10.2017.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 Кофі відкрилась спадщина на належне йому майно.

13 жовтня 2017 року ОСОБА_2 Кофі склав заповіт на ім’я ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міскої державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2-1794. За змістом вказаного заповіту встановлено, що ОСОБА_2 Кофі заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1.

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом немає.

Вищевказані обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи № 98/2018.

Дружина ОСОБА_2 Кофі - ОСОБА_3 24 березня 2017 року у віці 44 років внаслідок серцево-легеневої недостатності, ішемічної хвороби серця померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ОК № 394767, довідкою про причину смерті № 126 від 25.03.2017.

ОСОБА_3 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 Кофі однією сім’єю з 2010 року без реєстрації шлюбу за адресою: м. Буча, вулиця Яблунська, 122.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 126 від 25.03.2017 ОСОБА_3 померла за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Яблунська, буд. 122.

Після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_2 Кофі прийняв спадщину відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області заяви про прийняття спадщини.

Заповіту ОСОБА_3 не залишила. Інших спадкоємців після її смерті немає.

Вищевказані обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи № 269/2017.

Оскільки ОСОБА_2 Кофі помер, то ОСОБА_1 прийняв спадщину після його смерті відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області заяви про прийняття спадщини.

Однак, 01.08.2018 заявник отримав роз’яснення з приводу оформлення його спадкових прав за змістом якого йому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання встановлення права на спадкування ОСОБА_2 Кофі після померлої 24 березня 2017 року ОСОБА_3 та визначення черги спадкування.

За змістом норм ст.ст. 1268-1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засідання свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_2 Кофі з спадкодавцем ОСОБА_3 на момент смерті.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, а саме: оформлення ним спадкових прав щодо майна померлих ОСОБА_2 Кофі та ОСОБА_3.

Як вбачається з матеріалів справи, державний нотаріус Ірпінської міскої державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7 надала заявнику роз’яснення за змістом якого рекомендовала звернутися до суду для вирішення питання встановлення права на спадкування ОСОБА_2 Кофі після померлої 24 березня 2017 року ОСОБА_3 та визначення черги спадкування.

Отже, встановлення зазначеного юридичного факту іншим способом, окрім судового неможливо, аналіз зібраних по справі доказів та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем, що передбачено ст. 315 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 293, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 Кофі, який помер 17 жовтня 2017 року, однією сім’єю зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 24 березня 2017 року, починаючи з 2010 року за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Яблунська, 122 на час відкриття спадщини, а саме до 24 березня 2017 року.

Копію рішення направити сторонам для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.П. Саранюк