Court ruling № 79738438, 11.02.2019, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/22877/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року, надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року справу прийнято про провадження суду та призначено справу для розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у судове засідання.

Суддя, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Позивач у листопаді 2018 року звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом, ухвалою якого від 03 грудня 2018 року цивільну справу за його позовом передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, у відповідності до частини першої статті 28 ЦПК України.

Таким чином на виконання ухвали суду від 03 грудня 2018 року цивільна справа надійшла до Печерського районного суду м. Києва 06 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

За статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Предметом поданого позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Як встановлено Дарницьким районним судом м. Києва в ухвалі від 03 грудня 2018 року, звертаючись з даною позовною заявою до Дарницького районного суду м. Києва, позивач не вірно визначив суд, компетентний розглядати його позов, адже подав позов до суду за своїм місцем фактичного проживання, вважаючи, що подає за місцем виконання, як вказано у позовній заяві представником.

При цьому встановлено, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису є Дніпровський район м. Києва (АДРЕСА_1), де здійснює свою професійну діяльність приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Телявський А. М.

Чинний ЦПК України передбачає також випадки, коли позовна заява може бути подана позивачем до суду за його вибором. Зокрема, відповідно до частини дванадцятої ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює лише можливість, не обов'язок, звертатися до іншого суду, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної і альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу.

З матеріалів позовної заяви та додатків до неї вбачається, що позивач зареєстрований та проживає у Дарницькому районі м. Києва, тому суд вбачає доцільним направити справу до суду територіально ближчого до місця проживання заявника з поміж судів, яким підсудна справа за положеннями частини першої статті 27 та частини дванадцятої статті 28 ЦПК України.

Відтак, враховуючи, що позивач помилково звернувся до Дарницького районного суду м. Києва, судом за місцем виконання виконавчого напису є Дніпровський районний суд м. Києва, вбачається необхідність передати справу для розгляду саме цьому суду.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. І. Сергієнка, буд. 3).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя І. В. Литвинова