Court ruling № 79652276, 24.09.2018, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/12753/18

Провадження № 2/752/5053/18

У Х В А Л А

Іменем України

24.09.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., вивчивши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про припинення трудового договору та зобов»язання здійснити дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про припинення трудового договору від 23.07.2001 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 як роботодавцем, та ОСОБА_3, як працівником, та зобов»язання відповідача Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості здійснити дії, а саме зняти з реєстрації трудовий договір від 23.07.2001 р., укладений між роботодавцем ФОП ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_3

Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне у відкритті провадження в справі за позовом ФОП ОСОБА_1 відмовити в частині позовних вимог до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про зобов»язання здійснити дії з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.1 КАС України в редакції від 15.12.2017 р., Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв»язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції адміністративних судів», вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач звертається до суду з позовом про припинення трудового договору від 23.07.2001 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 як роботодавцем, та ОСОБА_3, як працівником, та зобов»язання відповідача Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості здійснити дії, а саме зняти з реєстрації трудовий договір від 23.07.2001 р., укладений між роботодавцем ФОП ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_3

Голосіївська районна філія Київського міського центру зайнятості є органом державної влади.

Між сторонами виник спір, що випливає з публічно-правових відносин, пов»язаних з виконанням відповідачем своїх функцій щодо знятт з реєстрації укладеного трудового договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про зобов»язання здійснити дії.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

у х в а л и в:

відмовити у відкриті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про припинення трудового договору та зобов»язання здійснити дії в частині позовних вимог до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості про зобов»язання здійснити дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: