Court ruling № 79634448, 05.02.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року м. Київ № 826/9695/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі.Ді.Ем.»

про зобов'язання тимчасово припинити обіг харчових продуктів

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» (далі по тексту – відповідач), в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» тимчасово припинити обіг харчових продуктів на потужності за адресою: 65012, місто Одеса, Французький бульвар, 9 до повного усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти відповідно до Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами від 15 червня 2018 року №27/94.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 січня 2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що результатом розгляду даної справи може бути припинення обігу харчових продуктів, що спричинить суттєву шкоду господарській діяльності підприємства відповідача.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справі вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Керуючись частиною 6 статті 262, статтями 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» про розгляд справи за в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко