Court ruling № 79631787, 06.02.2019, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2019 року СєвєродонецькСправа № 1240/2393/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 1240/2393/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 з 01 вересня 2017 року раніше призначеної пенсії; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 вересня 2017 року, та виплатити заборгованість з пенсійних виплат за період з 01 вересня 2017 року по 22 серпня 2018 року.

05.02.2019 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України по справі № 1240/2393/18, яка обґрунтована тим, що рішення суду набрало законної сили 16.11.2018, однак відповідач його не виконав. З посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 129 Конституції України, статті 14, 382 КАС України позивач просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області подати суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 1240/2393/18.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб’єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Суб’єктами, на яких поширюється обов’язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов’язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України” від 13.03.2017 № 3, зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов’язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб’єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов’язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов’язати суб’єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб’єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов’язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов’язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).

В прохальній частині позивач просить встановити саме судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати до суду звіт про виконання рішення.

З огляду на викладене, зважаючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов’язання є правом суду, а не його обов’язком, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі № 1240/2393/18.

Керуючись статтями 246, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя ОСОБА_3