Court ruling № 79622011, 15.01.2019, Lysianka District Court of Cherkasy Oblast

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/996/18

Провадження № 2/700/38/19

15 січня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/996/18 провадження № 2/700/38/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

21 листопада 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 18 травня 2015 року ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 15 жовтня 2018 року утворилась заборгованість у сумі 37035,40 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати, понесені при зверненні до суду в сумі 1762,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, просить здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив не подавав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов пiдлягає частковому задоволенню з таких пiдстав.

Вiдповiдно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі анкети-заяви від 18 травня 2015 року, Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Позичальником строків по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. +5% від суми позову.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач ОСОБА_1 систематично порушував зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості станом на 15 жовтня 2018 року відповідач має заборгованість у сумі 37035,40 грн., в тому числі:

20873,85 грн. - відсотки за користування кредитом;

13921,77 грн. - заборгованість за пенею;

500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

1739,78 грн. - штраф (процентна складова).

Суд приймає аргументи позивача, що наведені останнім як підстава для стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором від 18 травня 2015 року № б/н, оскільки такі підтверджуються доказами, які в свою чергу не спростував відповідач.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафів в сумі 500 гривень та 1739,78 гривень, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 цих Умов сторонами передбачена сплата штрафу, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення кожного грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту, шляхом задоволення позову частково.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом на загальну суму 34795,62 грн., з яких: 20873,85 грн. - відсотки за користування кредитом та 13921,77 грн. - заборгованість за пенею.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1762 гривні 00 копійок судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором б/н від 18.05.2015 року у сумі 34795,62 грн. та 1762,00 грн. у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 549, 1046, 1047, 1054 ЦК України, ст.ст. 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, МФО 305299, рахунок № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 травня 2015 року у розмірі 34795,62 грн. та 1762,00 грн. - у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бесараб