Court ruling № 79587747, 04.02.2019, Siverskodonetsk City Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Sievierodonetsk City Court of Luhansk Oblast)

Справа № 409/3012/16-ц

Провадження №2/428/270/2019

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

04 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

В судове засідання учасники справи не з’явилися.

Вирішуючи питання про можливість подальшого розгляду справи по суті, суд встановив фактичні обставини та застосував наступні норми права.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № LGH1G103900190 від 12.06.2007 року відповідач отримав кредит в розмірі 28800,00 доларів США на термін до 15.06.2027 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 14.04.2015 року у нього перед банком утворилась заборгованість в розмірі 28044,35 доларів США грн. Позивач просив стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.

В обґрунтування своїх зустрічних вимог позивач посилається на те, що наявність у Кредитних договорах № 1 та № 2 положень щодо розрахунків за зобов’язаннями в доларах США за відсутності індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України, як засобу платежу, та використання долара США як засобу платежу за Кредитним договором, суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного тролю», ст. 35 Закону України «Про Національний банк України».

Судом встановлено, що під час розгляду справи у подібних правовідносинах ухвалою Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року справу № 754/13763/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, передано на розгляд ОСОБА_3 Верховного Суду.

Зі змісту даної ухвали вбачається, що ОСОБА_4 Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України від 24.09.2014 року у справі № 6-144 цс14, а також вважає, що є необхідність у формуванні єдиної правозастосовної практики для усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду судами аналогічних спорів.

З матеріалів справи №409/3012/16-ц вбачається, що позивач АТ КБ «Приватбанк» вважає, що підписана заява позичальника разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір, що підтверджується підписом останнього в заяві. Крім того, вказаний підпис свідчить про обізнаність особи щодо всіх складових договору і про його згоду з ними.

Така ж думка міститься у постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 року, №6-695цс15, від 22.10.2014 року № 6-127цс14, від 04.11.2015 року № 6-1926 цс-15.

Однак, ОСОБА_4 Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 12 вересня 2018 року дійшов висновку про те, що якщо Умови та Правила надання банком кредиту не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови і Правила містили ту чи іншу спірну умову у момент підписання заяв позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатись складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.

На думку колегії суддів Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника не повинні оцінюватись судом, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.

Даний висновок колегії суддів Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду приймається судом до уваги з огляду на те, що спірні правовідносини у даній справі (що переглядається) та у цивільній справі № 754/13763/15-ц (що є предметом перегляду ОСОБА_2 ОСОБА_4 Суду) є подібними.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки цивільна справа №754/13763/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором перебуває на розгляді ОСОБА_3 Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду справи № 754/13763/15-ц в касаційному порядку.

Керуючись статтями 251-253, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у цивільній справі №409/3012/16-ц позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договорів недійсними, до закінчення перегляду цивільної справи №754/13763/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Ж. І. Кордюкова