
Справа № 452/1265/17
У х в а л а
31 січня 2019 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Сенечина В.М.,
з участю секретаря Кухар О.П.,
прокурора Брящея В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури львівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду та витрат на правову допомогу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури львівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду та витрат на правову допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року, якою вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2016 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК України скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу злочину та просив стягнути на його користь 300 000 грн. моральної шкоди та 100 000 грн. витрат на правову допомогу.
ОСОБА_1, який належним чином повідомлений по час та місце розгляду справи, повторно не з’явився у судове засідання 31 січня 2019 року, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, 22 січня 2019 року позивач під розписку був попереджений про наслідки повторної неявки у судове засідання без поважних причин.
Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не з’явився.
Прокурор Брящей В.І. просив залишити позовну заяву без розгляду.
Позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Встановлено, що ОСОБА_1 який належним чином повідомлений по час та місце розгляду справи, повторно не з’явився у судове засідання 31 січня 2019 року, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, 22 січня 2019 року позивач під розписку був попереджений про наслідки повторної неявки у судове засідання без поважних причин.
Беручи до уваги вказані обставини, зміст позовних вимог та предмет спору слід дійти висновку про те, що нез’явлення позивача перешкоджає вирішення спору, а тому позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури львівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду та витрат на правову допомогу – залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя
The court decision No. 79557736, Sambir City and District Court of Lviv Oblast was adopted on 31.01.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 452/1265/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: