Court ruling № 79539729, 31.01.2019, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа №333/7273/17

Провадження №1-кп/333/58/19

УХВАЛА

31.01.2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ярошенка А.Г.,

за участю секретаря Довгаль А.Г.

за участю прокурорів Богач С.О.

ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

провівши в приміщенні суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12017080040002841, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має загальну середню освіту, не одруженому, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованому, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гончара, буд. 156, раніше судимий:

- 26 березня 1996 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Із застосуванням ст. 46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки;

11 травня 2006 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із випробувальним строком 1 рік;

15 лютого 2007 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч. З ст. 186, ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за

вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2006 року та визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

06 вересня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із випробувальним строком 2 роки;

22 листопада 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 06 вересня 2012 року та визначено 4 роки позбавлення волі;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, затверджений прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області відносно ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

12.12.2017 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання.

Кримінальні провадження № 12017080040002841, № 12017080070001024 об’єднанні в одне провадження.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є обґрунтованим та таким таке, що підлягає задоволенню. З наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта (…) чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та їх взаємозв'язок з можливими ризиками по справі.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, а саме те, що останній раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, соціальні зв’язки – не одружений, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, обвинувачується у вчинені злочинів середньої тяжкості, за вчинення яких санкцією кримінального закону передбачено покарання у виді позбавлення волі, конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги, що не продовження обвинуваченому вказаного у клопотанні прокурором запобіжного заходу унеможливить забезпечення явки ОСОБА_2 до суду, стане перешкодою кримінальному провадженню, надасть обвинуваченому можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити і продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відсутні.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою продовжити з 31.01.2019 року по 01.04.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко