Decision № 79525437, 31.01.2019, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. справа № 400/2696/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Управління поліції охорони в Миколаївській області, вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", абзацу 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 №393 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 15 календарних років служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ та поліції на різних посадах. 27.08.2018 р. був звільнений за власним бажанням. Вислуга років складає 15 років 06 місяців 14 днів. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" він має на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, однак цю допомогу йому не було виплачено, оскільки відповідач вважає, що він не набув права на її отримання.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мають лише ті особи, які мають право на пенсію за цим Законом. Оскільки, позивач не має відповідної вислуги років, то він не має право на призначення пенсії та не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

На підставі приписів ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в письмовому провадженні.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України на різних посадах.

Наказом начальника управління поліції охорони в Миколаївській області від 27.08.2018 р. №90 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" - за власним бажанням. На час звільнення його вислуга років складала 15 років 06 місяці 14 днів.

Під час звільнення позивачу одноразова грошова допомога при звільненні не нарахована, що не заперечується відповідачем.

24.09.2018 р. позивач звернувся до відповідача з приводу невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом від 19.10.2018 р. №К03/З/43/34/01-2018 управління поліції охорони в Миколаївській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на виплату цієї допомоги мають лише ті особи, які мають право на призначення пенсії, а оскільки позивач не набув права на пенсію, він не має права на отримання цієї допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.1-2 Закону, особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, окрім інших, - особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.

Позивач як поліцейський відповідає критерію "б" ч.1 ст.1-2 Закону і є особою, яка має право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону.

При цьому, суд зазначає, що під словосполученням "які мають право на пенсію за цим Законом" необхідно розміти, що це не ті особи, які набули право на призначення пенсії, а ті особи, які взагалі мають право при дотриманні умов визначених ст.2 Закону.

Одноразова грошова допомога при звільненні є іншою соціальною гарантією для осіб, на яких розповсюджується Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та не пов'язаний з фактом призначення пенсії.

Частиною 2 ст.9 Закону чітко визначено, що право на цю допомогу мають особи при звільненні за власним бажанням та при умові вислуги років 10 років і більше.

Тобто, зазначеної вислуги років недостатньо для призначення пенсії відповідно до вимог ст.12 Закону, але є достатньою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Оскільки, позивач є поліцейським, тобто особою визначеною у ст.1-2 Закону, має вислугу більше 10 років (15 повних років) та звільнився за власним бажанням, він має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Позов задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. Позивач сплатила судовий збір в сумі 704,80 грн. за квитанцією №110 від 01.11.2018 р., в сумі 704,80 грн. і з урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40109016) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40109016) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

3. Зобов'язати Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40109016) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", абзацу 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 №393 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 15 календарних років служби.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40109016) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз